Zaburi 78
1 Watu wangu, sikieni mafundisho yangu, sikilizeni maneno ya kinywa changu.
Пісня навча́льна Асафова.
2 Nitafungua kinywa changu katika mifano; nitaimba kuhusu mambo yaliyofichika yahusuyo yaliyopita.
нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
3 Haya ni mambo ambayo tumeyasikia na kujifunza mambo ambayo mababu zetu wametuambia sisi. Hatutawaficha uzao wao.
Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
4 Tutawaambia kizazi kijacho kuhusu sifa anazostahili Yahwe kwa matendo yake, nguvu zake, na maajabu ambayo ameyafanya.
того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
5 Kwa kuwa yeye alianzisha agano la amri katika Yakobo na sheria maalumu katika Israeli. Yeye aliamuru mababu zetu kuwa walipaswa kuzifundisha kwa watoto wao.
Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
6 Aliamuru hivi ili kwamba kizazi kijacho kiweze kuzijua amri zake, ili wawafundishe wana ambao bado hawajazaliwa.
щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
7 Kisha wangeweka tumaini lao katika Mungu na kutokusahau matendo yake bali wazishike amri zake.
І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
8 Ndipo wasingekuwa kama mababu zao, ambao walikuwa wakaidi na wenye uasi, kizazi ambacho mioyo yao haikuwa kamilifu, na ambao roho zao hazikuwa na nia thabiti na aminifu kwa Mungu.
І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
9 Waefraimu walikuwa na silaha na upinde, lakini walikimbia siku ya vita.
Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
10 Hawakutunza agano na Mungu, na walikataa kutii sheria yake.
вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
11 Walisahau matendo yake, mambo ya ajabu ambayo yeye amewaonesha wao.
і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
12 Walisahau mambo ya ajabu aliyofayafanya machoni pa mababu zao katika nchi ya Misri, katika ardhi ya Soani.
Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
13 Aliigawa bahari na akawaongoza katikati ya bahari; aliyafanya maji yasimame kama kuta.
Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
14 Wakati wa mchana aliwaongoza kwa wingu na usiku wote kwa nuru ya moto.
і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
15 Alipasua miamba jangwani, na aliwapa maji mengi, ya kutosha kujaza vina virefu vya bahari.
на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
16 Alifanya maporomoko ya maji kutiririka tokea mwambani na aliyafanya maji yatiririke kama mito.
Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
17 Lakini bado waliendelea kutenda dhambi dhidi yake, wakiasi dhidi ya Aliye Juu katika jangwa.
Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
18 Walimjaribu Mungu mioyoni mwao kwa kuomba chakula cha kuwatosheleza hamu zao.
і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
19 Waliongea dhidi ya Mungu; walisema, “Kweli Mungu anaweza kuweka meza ya chakula kwa ajili yetu jangwani?
І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
20 Tazama, wakati alipoupiga mwamba, maji yalibubujika, mito ikafurika. Lakini anaweza kutoa mkate tena? Ataweza kuleta nyama kwa watu wake?”
Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
21 Yahwe aliposikia haya, alikasirika; moto wake uliwaka dhidi ya Yakobo, hasira yake ikamshambulia Israeli,
Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
22 kwa sababu hawakumwamini Mungu na hawakuamini katika wokovu wake.
бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
23 Lakini yeye bado aliziamuru mbingu juu na kufungua milango ya mbingu.
А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
24 Aliwanyeshea mana ili wale, na aliwapa nafaka kutoka mbinguni.
і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
25 Watu walikula mikate ya malaika. Aliwatumia chakula kingi.
Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
26 Alisababisha upepo wa mashariki kupiga mawinguni, na kwa uweza wake aliuongoza upepo wa kusini.
Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
27 Aliwanyeshea nyama kama mavumbi, na ndege kama wingi wa mchanga wa baharini.
і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
28 Walianguka katikati ya kambi yao, na maeneo yote karibu na hema zao.
і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
29 Hivyo walikula na walishiba. Maana aliwapa kile walichokitamani sana.
І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
30 Lakini walikuwa bado hawajatosheka; chakula chao kilikuwa bado kinywani mwao.
Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
31 Ndipo hasira ya Mungu iliwashambulia na kuwaua wenye nguvu kati yao. Aliwaangusha chini vijana wa Israeli.
а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
32 Licha ya hili, waliendelea kutenda dhambi na hawakuyaamini matendo yake ya ajabu.
Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
33 Hivyo Mungu alizikatisha siku zao; miaka yao ilijawa na hofu.
— і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
34 Wakati wowote Mungu alipowataabisha, nao waligeuka na kumtafuta yeye kwa bidii.
Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
35 Walikumbuka kuwa Mungu alikuwa mwamba wao na kuwa Mungu Aliye Juu Sana alikuwa mwokozi wao.
і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
36 Lakini walimsifia tu kwa vinywa vyao na kumdanganya kwa maneno yao.
І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
37 Maana mioyo yao haikuwa thabiti kwake, na hawakuwa waaminifu kwa agano lake.
бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
38 Lakini yeye, kwa kuwa alikuwa alikuwa na huruma, aliwasamehe uovu wao na hakuwaangamiza. Ndiyo, wakati mwingi aliizuia hasira yake na hakuionesha ghadhabu yake yote.
Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
39 Alikumbuka kuwa waliumbwa kwa mwili, upepo ambao hupita nao haurudi.
і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
40 Mara ngapi wameasi dhidi yake jangwani na kumuhuzunisha nyikani!
Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
41 Tena na tena walimjaribu Mungu na wakamtilia mashaka Mtakatifu wa Israeli.
І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
42 Hawakufikiria kuhusu uweza wake, jinsi alivyo waokoa dhidi ya adui
вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
43 alipofanya ishara za kutisha katika Misri na maajabu yake katika konde la Soani.
як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
44 Aligeuza mito ya Wamisri kuwa damu ili wasipate kunywa kutoka katika vijito vyao.
і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
45 Alituma makundi ya inzi yaliyowavamia na vyura ambao walisambaa katika nchi yao.
Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
46 Aliwapa mazao yao panzi na kazi yao nzige.
А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
47 Aliiharibu mizabibu yao kwa mvua ya mawe na miti ya mikuyu kwa mvua ya mawe zaidi.
Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
48 Aliinyeshea mifugo yao mvua ya mawe na alirusha radi ya umeme ikapiga mifugo yao. Ukali wa hasira yake ulielekea dhidi yao.
І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
49 Alituma gadhabu, uchungu na taabu kama wakala aletaye maafa.
Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
50 Aliifanyia njia hasira yake; hakuwakinga dhidi ya kifo bali aliwakabidhi kwa pigo.
Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
51 Aliwaua wazaliwa wote wa kwanza katika Misri, wazaliwa wa kwanza wa nguvu zao katika mahema ya Hamu.
І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
52 Aliwaongoza nje watu wake mwenyewe kama kondoo na aliwaelekeza kupitia jangwani kama kundi.
І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
53 Aliwaongoza salama na pasipo na woga, lakini bahari iliwaelemea adui zao.
І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
54 Kisha aliwaleta mpaka wa nchi yake takatifu, kwenye mlima huu ambao aliutwaa kwa mkono wake wa kuume.
І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
55 Aliwafukuza mataifa mbele yao na akawapa urithi wao. Aliwakalisha makabila ya Israeli katika mahema yao.
І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
56 Lakini bado walimjaribu na walimkaidi Mungu Aliye Juu na hawakushika amri zake takatifu.
Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
57 Hawakuwa waaminifu na walienenda katika hila kama baba zao; walikuwa sio wa kutegemewa kama upinde mbovu.
і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
58 Kwa maana walimkasirisha kwa mahali pao pa juu na walimgadhabisha hata akawa na hasira ya wivu kwa miungu yao.
І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
59 Mungu aliposikia hili, alikasirika na alimkataa kabisa Israeli.
Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
60 Alipaacha patakatifu pa Shilo, na hema alikoishi kati ya watu.
і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
61 Aliruhusu nguvu zake kutekwa na kuutoa utukufu wake mkononi mwa adui.
і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
62 Aliukabidhi upanga watu wake, na aliukasirikia urithi wake.
І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
63 Moto uliwavamia vijana wao wa kiume, na vijana wao wa kike hawakuwa na nyimbo za harusi.
його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
64 Makuhani wao waliangushwa kwa upanga, na wajane wao hawakulia.
його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
65 Kisha Bwana aliamshwa kama aliyetoka usingizini, kama shujaa apigaye kelele kwa sababu ya mvinyo.
Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
66 Aliwarudisha adui zake nyuma; aliwaweka kwenye aibu ya milele.
і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
67 Aliikataa hema ya Yusufu, na hakulichagua kabila la Efraimu.
Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
68 Alilichagua kabila la Yuda na Mlima Sayuni aliyoupenda.
а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
69 Alipajenga patakatifu pake kama mbinguni, na kama nchi aliyoiimarisha milele.
І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
70 Alimchagua Daudi, mtumishi wake, alimchukua kutoka zizi la kondoo.
І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
71 Alimtoa kutoka katika kufuata kondoo pamoja na wana wao, na kumweka kuwa mchungaji wa Yakobo, watu wake, na Israeli, urithi wake.
від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
72 Daudi aliwachunga kwa uadilifu wa moyo wake, naye aliwaongoza kwa ujuzi wa mikono yake.
і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
