Mithali 6
1 Mwanangu, kama utaweka pesa zako kuwa dhamana kwa mkopo wa jirani yako; kama ukitoa ahadi yako katika mkopo wa mtu usiyemjua,
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 basi umejiwekea mtego mwenyewe na umenaswa kwa maneno ya kinywa chako.
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 Mwanagu, ukinaswa kwa maneno yako mwenyewe, fanya haya ili kujiokoa, kwa kuwa umeangukia kwenye mikono ya jirani yako; nenda unyenyekee na ufanye shauri mbele ya jirani yako.
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 Usiruhusu usingizi katika macho yako wala kope za macho yako kusinzia.
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
5 Jiokoe mwenyewe kama swala kutoka katika mkono wa mwindaji, kama ndege kutoka katika mkono wa mwinda ndege.
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 Wewe mtu mvivu, mwangalie mchwa, zitafakari njia zake ili kupata busara.
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 Hana akida, afisa au mtawala,
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 lakini huandaa chakula chake wakati wa joto na wakati wa mavuno huweka hazina ili kula baadaye.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 Ewe mtu mvivu, utalala hata lini? Wakati gani utainuka usingizini?”
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 Lala kidogo, sizia kidogo, kunja mikono kupumzika kidogo” -
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 ndipo umasikini wako utakapokujia kama mporaji na uhitaji wako kama askari wa vita.
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 Mtu asiyefaa-mtu mwovu- huishi kwa kauli za udanganyifu wake,
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 akipepesa macho yake, akiashilia kwa miguu yake na kusonta kwa videle vyake.
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 Hufanya njama za uovu kwa hila ya moyo wake; daima huchochea faraka.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Kwa hiyo msiba wake utamkumba kwa ghafula, punde atavunjika vibaya wala hatapona.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 Kuna vitu sita ambavyo Yehova huvichukia, saba ambavyo ni chukizo kwake.
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 Macho ya mtu mwenye kiburi, ulimi wa uongo, mikono inayomwaga damu ya watu maasumu,
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 moyo unaobuni njama mbaya, miguu inayokimbilia maovu upesi,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 shahidi asemaye uongo na apandaye faraka kati ya ndugu.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 Mwanangu, itii amri ya baba yako na wala usiyaache mafundisho ya mama yako.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 Uyafunge katika moyo wako siku zote; yafunge kwenye shingo yako.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 utembeapo, yatakuongoza; ulalapo yatakulinda, na uamkapo yatakufundisha.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 Maana amri ni taa, na mafundisho ni nuru; kinga za kuadilisha za njia ya uzima.
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 Yanakulinda dhidi ya mwanamke malaya, dhidi ya maneno laini ya uzinzi.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 Moyoni mwako usiutamani uzuri wake wala usitekwe katika kope zake.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 Kulala na malaya inaweza kugharimu bei ya kipande cha mkate, lakini mke wa mtu mwingine inagharimu uzima wako wote.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Je mtu anaweza kubeba moto katika kifua chake bila kuuguza mavazi yake?
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 Je mtu anaweza kutembea juu ya makaa bila kuchomwa miguu yake?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 Ndivyo alivyo mtu alalaye na mke wa jirani yake; yule alalaye na huyo mke hatakosa adhabu.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 Watu hawawezi kumdharau mwizi kama anaiba ili kukidhi hitaji lake la njaa.
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 Walakini akimatwa, atalipa mara saba ya kile alichoiba; lazima atoe kila kitu cha thamani katika nyumba yake.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 Mtu anayefanya uzinzi hana akili; hufanya hiyo kwa uharibifu wake mwenyewe.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 Anasitahili aibu na majeraha na fedheha yake haiwezi kuondolewa.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 Maana vivu humghadhibisha mtu; hatakuwa na huruma wakati wa kulipa kisasi chake.
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 Ujapompa zawadi nyingi, hatakubali mbadala wa kusuruhishwa wala kulipwa.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
