Mithali 16
1 Mipango ya moyo ni ya mtu, bali Yehova hutoa jawabu kutoka kwenye ulimi wake.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Njia zote za mtu ni safi kwenye macho yake mwenyewe, bali Yehova huipima mioyo.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Kabidhi kwa Yehova kazi zako zote na mipango yako itafanikiwa.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 Yehova alifanya kila kitu kwa kusudi lake, hata waovu kwa ajili ya siku ya taabu.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Yehova anamchukia kila mtu mwenye moyo wa majivuno, ingawa wanasimama imara, hawakosi kupata adhabu.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Kwa agano la uaminifu na udhamini uovu husafishwa na kwa kumcha Yehova watu hujitenga na ubaya.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Njia za mtu zinapompendeza Yehova, huwafanya hata adui zake huyo mtu wawe na amani naye.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Bora kitu kidogo pamoja na haki, kuliko mapato makubwa pamoja na udhalimu.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Katika moyo wake mtu hunuia njia yake, bali Yehova huziongoza hatua zake.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Mshauri yupo katika midimo ya mfalme, katika hukumu kinywa chake hakisemi kwa udanganyifu.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Vipimo vya kweli hutoka kwa Yehova; uzito wote kwenye gunia ni kazi yake.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Wafalme wanapofanya mambo maovu, hicho ni kitu cha kudharauliwa, kwa maana utawala huimarishwa kwa kutenda haki.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Mfalme hufurahia midomo ambayo husema haki na anampenda mwenye kusema waziwazi.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Hasira ya mfalme ni mjumbe wa mauti lakini mtu mwenye busara atajaribu kutuliza hasira yake.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Katika nuru ya uso wa mfalme ni uzima na fadhila yake ni kama wingu linaloleta mvua ya masika.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Ni bora kiasi gani kupata hekima kuliko dhahabu. Kuchagua kupata ufahamu ni zaidi kuliko fedha.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Njia kuu ya watu waadilifu hujitenga na ubaya; mwenye kuyahifadhi maisha yake huilinda njia yake.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Kiburi hutangulia kabla ya uharibifu na moyo wa kujivuna kabla ya maangamizi.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Ni bora kunyenyekea miongoni mwa watu masikini kuliko kugawana ngawira pamoja watu wenye kiburi.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Mwenye kutafakari yaliyofundishwa hupata kilicho chema na wenye kumtumaini Yehova watafurahi.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Mwenye hekima moyoni anaitwa ufuhamu na utamu wa hotuba huongeza uwezo wa kufundisha.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Ufahamu ni chemchemi ya uzima kwake ambaye nayo, bali adhabu ya wapumbavu ni upumbavu wao.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Moyo wa mtu mwenye hekima hutoa busara katika kinywa chake na huongeza ushawishi katika midomo yake.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Maneno yenye kufaa ni sega la asali -matamu kwenye nafsi na huponya mifupa.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Kuna njia ambayo huonekana sawa kwa mtu, bali mwisho wake ni njia ya mauti.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Hamu ya kibarua humfanyia kazi; njaa yake humsihi kuendelea.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Mtu duni huchimba madhara na usemi wake ni kama moto unaounguza.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Mtu mkaidi huchochea mafarakano na umbeya huwafarakanisha marafiki.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Mtu wa vurugu humdanganya jirani yake na kumwongoza kwenye mapito ambayo si mema.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Yule anayekonyeza kwa jicho anapanga njama za mambo ya ukaidi; wenye kuandama midomo yao watapitisha mabaya.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Mvi ni taji ya utukufu; hupatikana kwa kuishi katika njia ya haki.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Ni bora kukawia kuwa na hasira kuliko kuwa shujaa na mwenye kutawala roho yake ni imara zaidi kuliko yule anayeuteka mji.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Kura hurushwa kwenye mkunjo, bali maamuzi hutoka kwa Yehova.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
