Mithali 14
1 Mwanamke mwenye busara huijenga nyumba yake, bali mwanamke mpumbavu huibomoa kwa mikono yake mwenyewe.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Yeye aendaye kwa uaminifu humcha Yehova, bali mkaidi humdharau katika njia zake.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Katika kinywa cha mpumbavu hutoka chipukizi la kiburi chake, bali midomo ya wenye busara itawalinda.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Pale pasipo na mifugo hori la kulishia ni safi, bali mazao mengi huweza kupatikana kwa nguvu za maksai.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Shahidi mwaminifu hasemi uongo, bali shahidi wa uongo hupumua uongo.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Mwenye dharau hutafuta hekima na hakuna hata, bali maarifa huja kwa urahisi kwa mwenye ufahamu.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Nenda mbali kutoka kwa mtu mpumbavu, maana hutapata maarifa kwenye midomo yake.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Hekima ya mtu mwenye busara ni kuifahamu njia yake mwenyewe, bali upuuzi wa wapumbavu ni udanganyifu.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Wapumbavu hudharau wakati sadaka ya hatia inapotolewa, bali miongoni mwao waaminifu hushiriki fadhila.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Moyo unayajua machungu yake mwenyewe na hakuna mgeni anayeshiriki furaha yake.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Nyumba ya waovu itaangamizwa, bali hema ya watu waaminifu itasitawi.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Kuna njia ambayo huonekana sawa kwa mtu, lakini mwisho wake huelekea mauti tu.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Moyo unaweza kucheka lakini bado ukawa katika maumivu na furaha inaweza kukoma ikawa huzuni.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Yule asiyemwaminifu atapata anachostahili kwa njia zake, bali mtu mwema atapata kilicho chake.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Yeye ambaye hakufundishwa huamini kila kitu, bali mtu mwenye hekima huzifikiria hatua zake.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 Mtu mwenye hekima huogopa na kutoka kwenye ubaya, bali mpumbavu huliacha onyo kwa ujasiri.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Yeye ambaye anakuwa na hasira kwa haraka hufanya mambo ya kipumbavu, na mtu anayefanya hila mbaya huchukiwa.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Wajinga hurithi upumbavu, lakini watu wenye hekima wamezingirwa kwa maarifa.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Hao ambao ni waovu watainama mbele yao walio wema na wale wenye uovu watasujudu kwenye malango ya wenye haki.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Mtu masikini huchukiwa hata na marafiki zake, bali watu matajiri wanamarafiki wengi.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Yeye ambaye huonyesha dharau kwa jirani yake anafanya dhambi, bali yule ambaye huonyesha fadhila kwa masikini anafuraha.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Je wale wanaofanya njama mbaya hawapotei? Bali wale wenye mpango wa kutenda mema watapokea agano la uaminifu na udhamini
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Katika kazi zote ngumu huja faida, bali palipo na maongezi tu, huelekea kwenye umasikini.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 Taji ya watu wenye busara ni utajiri wao, bali upuuzi wa wapumbavu huwaletea upuu zaidi.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Shahidi mkweli huokoa maisha, bali shahidi wa uongo hupumua uongo.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 Mtu anapokuwa na hofu ya Yehova, pia anakuwa na matumaini zaidi ndani yake; vitu hivi vitakuwa kama sehemu imara ya ulinzi kwa watoto wa mtu huyu.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 Kumcha Yehova ni chemchemi ya uzima, ili kwamba mtu aweze kujiepusha kutoka katika mitego ya mauti.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Utukufu wa mfalme upo katika idadi kubwa ya watu wake, bali pasipo watu mfalme huangamia.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Mtu mvumilivu anaufahamu mkubwa, bali mtu mwepesi wa kuhamaki hukuza upuuzi.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Moyo wenye raha ni uzima wa mwili, bali husuda huozesha mifupa.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Anayemkandamiza masikini humlaani Muumba wake, bali anayeonyesha fadhila kwa wahitaji humtukuza yeye.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Mtu mwovu huangushwa chini kwa matendo yake mabaya, bali mtu mwenye haki anakimbilio hata katika kifo.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Hekima hukaa katika moyo wa ufahamu, bali hata miongoni mwa wapumbavu hujiachilia mwenyewe kwa kujulikana
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Kutenda haki huliinua taifa, bali dhambi ni chukizo kwa watu wowote.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 Fadhila ya mfalme ni kwa mtumishi mwenye kutenda kwa hekima, bali hasira yake ni kwa yule atendaye kwa kuaibisha.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
