Mithali 11
1 Yehova huchukia vipimo ambavyo havipo sahihi, bali hufurahia uzani dhahiri.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 Kinapokuja kiburi, ndipo aibu huja, bali unyenyekevu huleta hekima.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 Uadilifu wa wenye haki huwaongoza, bali udanganyifu wa njia za wajanja utawaangamiza.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 Utajiri hauna thamani siku ya ghadhabu, bali kwa kutenda haki hujilinda na mauti.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 Mwenendo wa mtu mwema huinyosha njia yake, bali waovu wataanguka kwa sababu ya uovu wao.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 Mwenendo mwema wa wale wampendezao Mungu utawalinda salama, bali wadanganyifu hunaswa katika shauku zao.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 Mtu mwovu anapokufa, tumaini lake hupotea na tumaini lililokuwa katika nguvu zake linakuwa si kitu.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 Yule atendaye haki hulindwa katika taabu na badala yake taabu humjia mwovu.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 Kwa kinywa chake asiyeamini Mungu humwangamiza jirani yake, bali kwa maarifa wale watendao haki hulindwa salama.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 Wanapofanikiwa watendao haki, mji hufurahi, waovu wanapoangamia, kunakuwa na kelele za furaha.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 Kwa zawadi nzuri za wale wanaompendeza Mungu, mji unakuwa mkubwa; kwa kinywa cha waovu mji huvurugwa.
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 Mtu mwenye dharau kwa rafiki yake hana akili, bali mtu mwenye ufahamu hunyamaza.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 Anayekwenda akizunguka kwa kukashifu hufunua siri, bali mtu mwaminifu hustiri jambo.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Pasipokuwa na uongozi wenye busara, taifa huanguka, bali ushindi huja kwa kushauriana washauri wengi.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 Anayemdhamini mkopo wa mgeni ataumia kwa usumbufu, bali anayechukia kutoa rehani kwa namna ya ahadi yupo salama.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 Mwanamke mwenye rehema hupata heshima, bali watu wakorofi hufumbata utajiri.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 Mtu mkarimu hufaidika mwenyewe, bali mkatili hujiumiza mwenyewe.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 Mtu mwovu husema uongo kupata mishahara yake, bali yeye apandaye haki anavuna mishahara ya kweli.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 Mtu mwaminifu atendaye haki ataishi, bali yeye atendaye uovu atakufa.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 Yehova anawachukia wenye ukaidi mioyoni, bali anawapenda wale ambao njia zao hazina makosa.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 Uwe na uhakika juu ya hili- watu waovu hawatakosa adhabu, bali uzao wa wale watendao haki watawekwa salama.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 Kama pete ya dhahabu kwenye pua ya nguruwe ndiyo alivyo mwanamke mzuri asiye na busara.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 Shauku ya wale watendao haki ni matokeo mema, bali watu waovu wanaweza kutumainia ghadhabu tu.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Kuna yule ambaye hupanda mbegu- atakusanya zaidi; mwingine hapandi- huyo anakuwa masikini.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 Mtu mkarimu atafanikiwa na yule awapaye maji wengine atapata maji yake mwenyewe.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 Watu wanamlaani mtu ambaye hukataa kuuza nafaka, bali zawadi njema hufunika kichwa chake ambaye huuza nafaka.
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 Yule ambaye hutafuta mema kwa bidii pia anatafuta kibali, bali yule atafutaye ubaya atapata ubaya.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 Wale wanaotumaini utajiri wataanguka, bali kama jani, wale watendao haki watasitawi.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 Yule ambaye analeta taabu kwenye kaya yake ataurithi upepo na mpumbavu atakuwa mtumishi wa wenye moyo wa hekima.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 Wale watendao haki watakuwa kama mti wa uzima, lakini vurugu huondoa uzima.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Tazama! Ikiwa wale watendao haki hupokea wanachositahili, je si zaidi kwa waovu na wenye dhambi!
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
