Zaburi 78
1 Utenzi wa Asafu. Enyi watu wangu, sikieni mafundisho yangu, sikilizeni maneno ya kinywa changu.
Пісня навча́льна Асафова.
2 Nitafungua kinywa changu kwa mafumbo, nitazungumza mambo yaliyofichika, mambo ya kale:
нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
3 yale ambayo tuliyasikia na kuyajua, yale ambayo baba zetu walituambia.
Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
4 Hatutayaficha kwa watoto wao; tutakiambia kizazi kijacho matendo yastahiliyo sifa ya Bwana, uweza wake, na maajabu aliyoyafanya.
того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
5 Aliagiza amri kwa Yakobo na akaweka sheria katika Israeli, ambazo aliwaamuru baba zetu wawafundishe watoto wao,
Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
6 ili kizazi kijacho kizijue, pamoja na watoto ambao watazaliwa, nao pia wapate kuwaeleza watoto wao.
щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
7 Ndipo wangeweka tumaini lao kwa Mungu, nao wasingesahau matendo yake, bali wangalizishika amri zake.
І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
8 Ili wasifanane na baba zao, waliokuwa kizazi cha ukaidi na uasi, ambao roho zao hazikuwa na uaminifu kwake, ambao roho zao hazikumwamini.
І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
9 Watu wa Efraimu, ingawa walijifunga pinde, walikimbia siku ya vita.
Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
10 Hawakulishika agano la Mungu na walikataa kuishi kwa sheria yake.
вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
11 Walisahau aliyokuwa ameyatenda, maajabu aliyokuwa amewaonyesha.
і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
12 Alitenda miujiza machoni mwa baba zao, huko Soani, katika nchi ya Misri.
Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
13 Aliigawanya bahari akawapitisha, alifanya maji yasimame imara kama ukuta.
Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
14 Aliwaongoza kwa wingu mchana na kwa nuru kutoka kwenye moto usiku kucha.
і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
15 Alipasua miamba jangwani na akawapa maji tele kama bahari,
на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
16 alitoa vijito kutoka kwenye jabali lililochongoka, akayafanya maji yatiririke kama mito.
Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
17 Lakini waliendelea kutenda dhambi dhidi yake, wakiasi jangwani dhidi ya Aliye Juu Sana.
Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
18 Kwa makusudi walimjaribu Mungu, wakidai vyakula walivyovitamani.
і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
19 Walinena dhidi ya Mungu, wakisema, “Je, Mungu aweza kuandaa meza jangwani?
І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
20 Alipopiga mwamba, maji yalitoka kwa nguvu, vijito vikatiririka maji mengi. Lakini je, aweza kutupa chakula pia? Je, anaweza kuwapa watu wake nyama?”
Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
21 Bwana alipowasikia, alikasirika sana, moto wake ukawa dhidi ya Yakobo, na ghadhabu yake ikawaka dhidi ya Israeli,
Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
22 kwa kuwa hawakumwamini Mungu, wala kuutumainia ukombozi wake.
бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
23 Hata hivyo alitoa amri kwa anga zilizo juu na kufungua milango ya mbingu,
А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
24 akawanyeshea mana ili watu wale; aliwapa nafaka ya mbinguni.
і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
25 Watu walikula mkate wa malaika, akawatumia chakula chote ambacho wangeliweza kula.
Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
26 Aliachia upepo wa mashariki kutoka kwenye mbingu na kuuongoza upepo wa kusini kwa uwezo wake.
Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
27 Aliwanyeshea nyama kama mavumbi, ndege warukao kama mchanga wa pwani.
і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
28 Aliwafanya washuke ndani ya kambi yao, kuzunguka mahema yao yote.
і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
29 Walikula na kusaza, kwa maana alikuwa amewapa kile walichotamani.
І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
30 Kabla hawajamaliza kula walichokitamani, hata kilipokuwa kingali bado vinywani mwao,
Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
31 hasira ya Mungu ikawaka juu yao, akawaua wale waliokuwa na nguvu zaidi miongoni mwao, akiwaangusha vijana wa Israeli.
а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
32 Licha ya haya yote, waliendelea kutenda dhambi, licha ya maajabu yake, hawakuamini.
Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
33 Kwa hiyo akamaliza siku zao katika ubatili na miaka yao katika vitisho.
— і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
34 Kila mara Mungu alipowaua baadhi yao, waliosalia walimtafuta, walimgeukia tena kwa shauku.
Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
35 Walikumbuka kwamba Mungu alikuwa Mwamba wao, kwamba Mungu Aliye Juu Sana alikuwa Mkombozi wao.
і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
36 Lakini walimdanganya kwa vinywa vyao, wakisema uongo kwa ndimi zao,
І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
37 mioyo yao haikuwa thabiti kwake, wala hawakuwa waaminifu katika agano lake.
бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
38 Hata hivyo alikuwa na huruma, alisamehe maovu yao na hakuwaangamiza. Mara kwa mara alizuia hasira yake, wala hakuchochea ghadhabu yake yote.
Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
39 Alikumbuka kwamba wao walikuwa nyama tu, upepo upitao ambao haurudi.
і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
40 Mara ngapi walimwasi jangwani na kumhuzunisha nyikani!
Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
41 Walimjaribu Mungu mara kwa mara, wakamkasirisha yeye Aliye Mtakatifu wa Israeli.
І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
42 Hawakukumbuka uwezo wake, siku aliyowakomboa kutoka kwa mtesi,
вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
43 siku aliyoonyesha ishara zake za ajabu huko Misri, maajabu yake huko Soani.
як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
44 Aligeuza mito yao kuwa damu, hawakuweza kunywa maji kutoka vijito vyao.
і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
45 Aliwapelekea makundi ya mainzi yakawala, na vyura wakawaharibu.
Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
46 Aliruhusu tunutu kuharibu mimea yao, mazao yao kwa nzige.
А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
47 Aliharibu mizabibu yao kwa mvua ya mawe na mikuyu yao kwa mvua iliyochangamana na theluji.
Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
48 Aliwaachia mifugo yao mvua ya mawe, akayapiga makundi ya wanyama wao kwa radi.
І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
49 Aliwafungulia hasira yake kali, ghadhabu yake, hasira na uadui, na kundi la malaika wa kuharibu.
Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
50 Aliitengenezea njia hasira yake, hakuwaepusha na kifo, bali aliwaachia tauni.
Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
51 Aliwapiga wazaliwa wote wa kwanza wa Misri, matunda ya kwanza ya ujana katika mahema ya Hamu.
І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
52 Lakini aliwatoa watu wake kama kundi, akawaongoza kama kondoo kupitia jangwani.
І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
53 Aliwaongoza salama, wala hawakuogopa, bali bahari iliwameza adui zao.
І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
54 Hivyo akawaleta hadi kwenye mpaka wa nchi yake takatifu, hadi nchi ya vilima ambayo mkono wake wa kuume ulikuwa umeitwaa.
І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
55 Aliyafukuza mataifa mbele yao, na kuwagawia nchi zao kama urithi, aliwakalisha makabila ya Israeli katika makao yao.
І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
56 Lakini wao walimjaribu Mungu, na kuasi dhidi ya Yeye Aliye Juu Sana, wala hawakuzishika sheria zake.
Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
57 Kama baba zao, hawakuwa thabiti wala waaminifu, wakawa wasioweza kutegemewa kama upinde wenye kasoro.
і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
58 Wakamkasirisha Mungu kwa mahali pao pa juu pa kuabudia miungu, wakachochea wivu wake kwa sanamu zao.
І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
59 Wakati Mungu alipowasikia, alikasirika sana, akamkataa Israeli kabisa.
Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
60 Akaiacha hema ya Shilo, hema aliyokuwa ameiweka katikati ya wanadamu.
і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
61 Akalipeleka Sanduku la nguvu zake utumwani, utukufu wake mikononi mwa adui.
і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
62 Aliachia watu wake wauawe kwa upanga, akaukasirikia sana urithi wake.
І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
63 Moto uliwaangamiza vijana wao, na wanawali wao hawakuimbiwa nyimbo za arusi,
його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
64 makuhani wao waliuawa kwa upanga, wala wajane wao hawakuweza kulia.
його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
65 Ndipo Bwana alipoamka kama vile kuamka usingizini, kama vile mtu aamkavyo kutoka kwenye bumbuazi la mvinyo.
Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
66 Aliwapiga na kuwashinda adui zake, akawatia katika aibu ya milele.
і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
67 Ndipo alipozikataa hema za Yosefu, hakulichagua kabila la Efraimu,
Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
68 lakini alilichagua kabila la Yuda, Mlima Sayuni, ambao aliupenda.
а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
69 Alijenga patakatifu pake kama vilele, kama dunia ambayo aliimarisha milele.
І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
70 Akamchagua Daudi mtumishi wake na kumtoa kwenye mazizi ya kondoo.
І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
71 Kutoka kuchunga kondoo alimleta kuwa mchungaji wa watu wake Yakobo, wa Israeli urithi wake.
від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
72 Naye Daudi aliwachunga kwa uadilifu wa moyo, kwa mikono ya ustadi aliwaongoza.
і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
