< Zaburi 146 >
1 Msifuni Bwana! Ee nafsi yangu, umsifu Bwana,
Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!
2 Nitamsifu Bwana maisha yangu yote; nitamwimbia Mungu wangu sifa wakati wote niishipo.
Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.
3 Usiweke tumaini lako kwa wakuu, kwa wanadamu ambao hufa, ambao hawawezi kuokoa.
Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.
4 Roho yao itokapo hurudi mavumbini, siku hiyo hiyo mipango yao yote hukoma.
Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.
5 Heri yeye ambaye Mungu wa Yakobo ni msaada wake, ambaye tumaini lake ni katika Bwana, Mungu wake,
Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,
6 Muumba wa mbingu na nchi, na bahari na vyote vilivyomo ndani yake: Bwana anayedumu kuwa mwaminifu milele na milele.
Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;
7 Naye huwapatia haki walioonewa na kuwapa wenye njaa chakula. Bwana huwaweka wafungwa huru,
Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,
8 Bwana huwafumbua vipofu macho, Bwana huwainua waliolemewa na mizigo yao, Bwana huwapenda wenye haki.
Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.
9 Bwana huwalinda wageni na kuwategemeza yatima na wajane, lakini hupinga njia za waovu.
Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.
10 Bwana atamiliki milele, Mungu wako, ee Sayuni, kwa vizazi vyote. Msifuni Bwana.
Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!