Mithali 30
1 Misemo ya Aguri mwana wa Yake, usia: Huyu mtu alimwambia Ithieli, naam, kwa Ithieli na kwa Ukali:
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 “Mimi ni mjinga kuliko wanadamu wote; sina ufahamu wa kibinadamu.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 Sijajifunza hekima, wala sina maarifa ya kumjua yeye Aliye Mtakatifu.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Ni nani ameshapanda mbinguni na kushuka? Ni nani ameshakusanya upepo kwenye vitanga vya mikono yake? Ni nani ameshafungia maji kwenye nguo yake? Ni nani ameimarisha miisho yote ya dunia? Jina lake ni nani, na mwanawe anaitwa nani? Niambie kama unajua!
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 “Kila neno la Mungu ni kamilifu; yeye ni ngao kwa wale wanaomkimbilia.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Usiongeze kwenye maneno yake, ama atakukemea na kukuthibitisha kuwa mwongo.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 “Ninakuomba vitu viwili, Ee Bwana; usininyime kabla sijafa:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Uutenge mbali nami udanganyifu na uongo; usinipe umaskini wala utajiri, bali unipe chakula cha kunitosha kila siku.
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 Nisije nikawa na vingi vya kuzidi nikakukana na kusema, ‘Bwana ni nani?’ Au nisije nikawa maskini nikaiba, nami nikaliaibisha jina la Mungu wangu.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 “Usimchongee mtumishi kwa bwana wake, asije akakulaani, ukapatilizwa kwalo.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 “Wako watu wale ambao huwalaani baba zao na wala hawawabariki mama zao;
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 wale ambao ni safi machoni pao wenyewe kumbe hawakuoshwa uchafu wao;
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 wale ambao daima macho yao ni ya kiburi, ambao kutazama kwao ni kwa dharau;
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 wale ambao meno yao ni panga na ambao mataya yao yamewekwa visu kuwaangamiza maskini katika nchi, na wahitaji kutoka miongoni mwa wanadamu.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 “Mruba anao binti wawili waliao, ‘Nipe! Nipe!’ “Kuna vitu vitatu visivyotosheka kamwe, naam, viko vinne visivyosema, ‘Yatosha!’:
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 Ni kaburi, tumbo lisilozaa, nchi isiyoshiba maji kamwe, na moto, usiosema kamwe, ‘Yatosha!’ (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 “Jicho lile limdhihakilo baba, lile linalodharau kumtii mama, litangʼolewa na kunguru wa bondeni, litaliwa na tai.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 “Kuna vitu vitatu vinavyonishangaza sana, naam, vinne nisivyovielewa:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 Ni mwendo wa tai katika anga, mwendo wa nyoka juu ya mwamba, mwendo wa meli katika maji makuu ya bahari, nao mwendo wa mtu pamoja na msichana.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 “Huu ndio mwendo wa mwanamke mzinzi, hula akapangusa kinywa chake na kusema, ‘Sikufanya chochote kibaya.’
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 “Kwa mambo matatu nchi hutetemeka, naam, kwa mambo manne haiwezi kuvumilia:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 Mtumwa awapo mfalme, mpumbavu ashibapo chakula,
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 mwanamke asiyependwa aolewapo, naye mtumishi wa kike achukuapo nafasi ya bibi yake.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 “Vitu vinne duniani vilivyo vidogo, lakini vina akili nyingi sana:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 Mchwa ni viumbe wenye nguvu ndogo, hata hivyo hujiwekea akiba ya chakula chao wakati wa kiangazi.
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 Pelele ni viumbe vyenye uwezo mdogo hata hivyo hujitengenezea nyumba zao kwenye miamba.
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 Nzige hawana mfalme, hata hivyo huenda pamoja vikosi vikosi.
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 Mjusi anaweza kushikwa kwa mkono, hata hivyo huonekana katika majumba ya kifalme.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 “Viko vitu vitatu ambavyo vinapendeza katika mwendo wao, naam, vinne ambavyo hutembea kwa mwendo wa madaha:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 simba, mwenye nguvu miongoni mwa wanyama, asiyerudi nyuma kwa chochote;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 jogoo atembeaye kwa maringo, pia beberu, naye mfalme pamoja na jeshi lake lililomzunguka.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 “Ikiwa umefanya upumbavu na ukajitukuza mwenyewe, au kama umepanga mabaya, basi funika mdomo wako na mkono wako.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Kwa maana kama vile kusukasuka maziwa hutoa siagi, na pia kule kufinya pua hutoa damu, kadhalika kuchochea hasira hutokeza ugomvi.”
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
