Mithali 23
1 Uketipo kula chakula na mtawala, angalia vyema kile kilicho mbele yako,
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 na utie kisu kooni mwako kama ukiwa mlafi.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Usitamani vyakula vyake vitamu kwa kuwa chakula hicho ni cha hila.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Usijitaabishe ili kuupata utajiri, uwe na hekima kuonyesha kujizuia.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Kufumba na kufumbua utajiri hutoweka, huwa kama umepata mabawa ghafula, ukaruka na kutoweka angani kama tai.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Usile chakula cha mtu mchoyo, usitamani vyakula vyake vitamu,
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 kwa maana yeye ni aina ya mtu ambaye kila mara anafikiri juu ya gharama. Anakuambia, “Kula na kunywa,” lakini moyo wake hauko pamoja nawe.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Utatapika kile kidogo ulichokula, nawe utakuwa umepoteza bure maneno yako ya kumsifu.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Usizungumze na mpumbavu, kwa maana atadhihaki hekima ya maneno yako.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Usisogeze jiwe la mpaka wa zamani wala kunyemelea kwenye mashamba ya yatima,
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 kwa kuwa Mtetezi wao ni mwenye nguvu, atalichukua shauri lao dhidi yako.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Elekeza moyo wako kwenye mafundisho na masikio yako kwenye maneno ya maarifa.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Usimnyime mtoto adhabu, ukimwadhibu kwa fimbo, hatakufa.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 Mwanangu, kama moyo wako una hekima, basi moyo wangu utafurahi,
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 utu wangu wa ndani utafurahi, wakati midomo yako itakapozungumza lililo sawa.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Usiuruhusu moyo wako kuwaonea wivu wenye dhambi, bali kila mara uwe na bidii katika kumcha Bwana.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 Hakika kuna tumaini la baadaye kwa ajili yako, nalo tarajio lako halitakatiliwa mbali.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Sikiliza, mwanangu na uwe na hekima, weka moyo wako kwenye njia iliyo sawa.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Usiwe miongoni mwa wanywao mvinyo, au wale walao nyama kwa pupa,
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 kwa maana walevi na walafi huwa maskini, nako kusinzia huwavika matambara.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Msikilize baba yako, aliyekuzaa, wala usimdharau mama yako atakapokuwa mzee.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Nunua kweli wala usiiuze, pata hekima, adabu na ufahamu.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Baba wa mwenye haki ana furaha kubwa, naye aliye na mwana mwenye hekima humfurahia.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Baba yako na mama yako na wafurahi, mama aliyekuzaa na ashangilie!
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Mwanangu, nipe moyo wako, macho yako na yafuate njia zangu,
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 kwa maana kahaba ni shimo refu na mwanamke mpotovu ni kisima chembamba.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Kama mnyangʼanyi, hungojea akivizia, naye huzidisha wasio waaminifu miongoni mwa wanaume.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Ni nani mwenye ole? Ni nani mwenye huzuni? Ni nani mwenye ugomvi? Ni nani mwenye malalamiko? Ni nani aliye na majeraha yasiyo na sababu? Ni nani mwenye macho mekundu?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Ni hao wakaao sana kwenye mvinyo, hao waendao kuonja mabakuli ya mvinyo uliochanganywa.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Usiukodolee macho mvinyo wakati ukiwa mwekundu, wakati unapometameta kwenye bilauri, wakati ushukapo taratibu!
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 Mwishowe huuma kama nyoka na kutia sumu yake kama nyoka mwenye sumu.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Macho yako yataona mambo mageni na moyo wako kuwazia mambo yaliyopotoka.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 Utakuwa kama alalaye katikati ya bahari, alalaye juu ya kamba ya merikebu.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 Utasema, “Wamenipiga lakini sikuumia! Wamenichapa, lakini sisikii! Nitaamka lini ili nikanywe tena?”
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
