Ayubu 30
1 “Lakini sasa watu wadogo kwa umri kuniliko wananidhihaki, watu ambao baba zao ningekataa kwa dharau kuwaweka pamoja na mbwa wangu wa kulinda kondoo.
А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.
2 Nguvu za mikono yao zingekuwa na faida gani kwangu, kwa kuwa nguvu zao zilikuwa zimewaishia?
Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!
3 Wakiwa wamekonda kutokana na kupungukiwa na kwa njaa, walizurura usiku katika nchi kame iliyo ukiwa.
Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
4 Katika vichaka walikusanya mimea ya chumvi, nacho chakula chao kilikuwa mizizi ya mti wa mfagio.
рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.
5 Walifukuzwa mbali na watu wao, wakipigiwa kelele kama wevi.
Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,
6 Walilazimika kuishi katika mikondo ya vijito vilivyokauka, kwenye majabali na mahandaki.
так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах під земних та скелях,
7 Kwenye vichaka walilia kama punda, na walijisongasonga pamoja kwenye vichaka.
ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —
8 Wao ni watoto wa wapumbavu wenye asili ya ubaya, waliofukuzwa watoke katika nchi.
сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!
9 “Nao sasa wana wao wananidhihaki katika nyimbo; nimekuwa kitu cha dhihaka kwao.
А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.
10 Wananichukia sana na kujitenga nami, wala hawasiti kunitemea mate usoni.
Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,
11 Sasa kwa kuwa Mungu ameilegeza kamba ya upinde wangu na kunitesa, wamekuwa huru kunitendea waonavyo.
бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.
12 Kuume kwangu kundi linashambulia; wao huitegea miguu yangu tanzi, na kunizingira.
По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.
13 Huizuia njia yangu, nao hufanikiwa katika kuniletea maafa, nami sina yeyote wa kunisaidia.
Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —
14 Wananijia kama watu wapitao katika ufa mpana; katikati ya magofu huja na kunishambulia.
немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.
15 Vitisho vimenifunika; heshima yangu imetoweshwa kama kwa upepo, salama yangu imetoweka kama wingu.
Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.
16 “Sasa maisha yangu yamefikia mwisho; siku za mateso zimenikamata.
А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
17 Usiku mifupa yangu inachoma; maumivu yanayonitafuna hayatulii kamwe.
Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.
18 Kwa uwezo wake mkuu Mungu huwa kwangu kama nguo; hushikamana nami kama ukosi wa vazi langu.
З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.
19 Yeye amenitupa kwenye matope, nami nimekuwa kama mavumbi na majivu.
Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.
20 “Ee Bwana, ninakulilia wewe lakini hunijibu; ninasimama, nawe unanitazama tu.
Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.
21 Wewe unanigeukia bila huruma; unanishambulia kwa nguvu za mkono wako.
Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.
22 Unaninyakua na kunipeperusha kwa upepo; umenirusha huku na huko kwenye dhoruba kali.
На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!
23 Ninajua utanileta mpaka kifoni, mahali ambapo wenye uhai wote wamewekewa.
Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.
24 “Hakika hakuna yeyote amshambuliaye mhitaji, anapoomba msaada katika shida yake.
Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?
25 Je, sikulia kwa ajili ya wale waliokuwa katika taabu? Je, nafsi yangu haikusononeka kwa ajili ya maskini?
Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
26 Lakini nilipotazamia mema, mabaya yalinijia; nilipotafuta nuru, ndipo giza lilipokuja.
Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.
27 Kusukwasukwa ndani yangu kamwe hakutulii; siku za mateso zinanikabili.
Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,
28 Ninazunguka nikiwa nimeungua, lakini si kwa jua; ninasimama katika kusanyiko nikiomba msaada.
ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.
29 Nimekuwa ndugu wa mbweha, rafiki wa mabundi.
Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
30 Ngozi yangu imekuwa nyeusi nayo inachunika; mifupa yangu inaungua kwa homa.
моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.
31 Kinubi changu kimegeuka kuwa maombolezo, nayo filimbi yangu imekuwa sauti ya kilio.
І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.
