< Ayubu 29 >
1 Ayubu akaendelea na hoja yake, akasema:
І Йов далі вів мову свою та й сказав:
2 “Tazama jinsi ninavyoitamani miezi iliyopita, zile siku ambazo Mungu alikuwa akinilinda,
„О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,
3 wakati taa yake iliniangazia kichwani changu, na kwa mwanga wake Mungu nikapita katikati ya giza!
коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,
4 Natamani siku zile nilizokuwa katika ustawi wangu, wakati urafiki wa Mungu wa ndani ulipoibariki nyumba yangu,
як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,
5 wakati Mwenyezi alikuwa pamoja nami, nao watoto wangu walikuwa wamenizunguka,
коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,
6 wakati njia yangu ilikuwa imenyweshewa siagi, nao mwamba ukanimiminia vijito vya mafuta ya zeituni.
коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!
7 “Wakati nilipokwenda kwenye lango la mji na kuketi katika kiwanja,
Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,
8 vijana waliniona wakakaa kando, nao wazee walioketi wakasimama;
як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,
9 wakuu wakaacha kuzungumza na kuziba vinywa vyao kwa mikono yao;
зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —
10 wenye vyeo wakanyamazishwa, nazo ndimi zao zikagandamana na makaakaa ya vinywa vyao.
ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,
11 Yeyote aliyenisikia alinena mema juu yangu, nao walioniona walinisifu,
Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —
12 kwa sababu nilimwokoa maskini aliyeomba msaada, naye yatima aliyekuwa hana wa kumsaidia.
бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.
13 Mtu aliyekuwa karibu kufa alinibariki, nami niliufanya moyo wa mjane kuimba.
Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!
14 Niliivaa haki kama vazi langu; uadilifu ulikuwa joho langu na kilemba changu.
Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.
15 Nilikuwa macho ya kipofu na miguu kwa kiwete.
Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.
16 Nilikuwa baba kwa mhitaji; nilimtetea mgeni.
Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.
17 Niliyavunja meno makali ya waovu, na kuwapokonya wahanga kwenye meno yao.
Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.
18 “Nikafikiri, ‘Nitafia katika nyumba yangu mwenyewe, nazo siku zangu zitakuwa nyingi kama chembechembe za mchanga.
І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:
19 Mizizi yangu itafika mpaka kwenye maji, nao umande utakaa juu ya matawi yangu usiku kucha.
для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.
20 Utukufu wangu utabakia kuwa mpya ndani yangu, upinde wangu daima utaendelea kuwa mpya mkononi mwangu.’
Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.
21 “Watu walinisikiliza kwa tumaini, wakingojea ushauri wangu kwa utulivu.
Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.
22 Baada ya mimi kuzungumza, hawakusema zaidi; maneno yangu yaliingia masikioni mwao kwa makini.
По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.
23 Waliningojea kama manyunyu ya mvua na kuyapokea maneno yangu kama ardhi inyonyavyo mvua ya vuli.
І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.
24 Walipokata tamaa niliwaonyesha uso wa furaha; nuru ya uso wangu ilikuwa ya thamani kwao.
Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.
25 Niliwachagulia njia na kukaa kama mkuu wao; niliishi kama mfalme katikati ya majeshi yake; nikawa kama yeye anayewafariji waombolezaji.
Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!