< Apocalipsis 10 >

1 Y Vi otro ángel poderoso que descendía del cielo, envuelto en una nube; y un arco de luz de colores rodeaba su cabeza, y su rostro era como el sol, y sus pies como pilares de fuego;
Тоді я побачив іншого могутнього ангела, що спускався з неба. Він був оповитий хмарою, і райдуга була над його головою. Його обличчя було схоже на сонце, а ноги як вогняні стовпи,
2 Y tenía en su mano un librito abierto; y él puso su pie derecho sobre el mar, y el izquierdo sobre la tierra;
він тримав у своїй руці розгорнутий невеликий сувій. Він поставив праву ногу на море, а ліву – на землю,
3 Y dio un gran clamor, como él rugir de un león; y al sonido de su clamor, las voces de los siete truenos sonaron.
вигукнув гучним голосом, подібним до ричання лева. Коли він закричав, пролунали голоси семи громів.
4 Y cuando los siete truenos habían pronunciado sus voces, yo estaba a punto de poner sus palabras; y una voz del cielo vino a mis oídos, que decía: Guarden en secreto las cosas que los siete truenos dijeron, y no las pongan por escrito.
І коли сім громів заговорили, я збирався писати, але почув голос із неба, який сказав: «Запечатай те, що сказали сім громів, і не записуй цього».
5 Y el ángel que vi, tomando su posición sobre el mar y sobre la tierra, levantó su mano derecha al cielo,
Тоді ангел, якого я бачив, стоячи на морі й на землі, підняв свою праву руку до неба
6 Y tomó juramento de parte del que vive por los siglos de los siglos, quien hizo el cielo y las cosas en él y la tierra y las cosas en ella, y el mar y las cosas en ella, que no habría más espera. (aiōn g165)
й присягнув Тим, Хто живий навіки-віків, Хто створив небо і все, що в ньому, землю і все, що на ній, море і все, що в ньому. Він сказав, що зволікання вже не буде. (aiōn g165)
7 Cuando llegue el momentos de que él séptimo ángel, comience a tocar su trompeta, entonces se completará el secreto de Dios, del cual dio las buenas nuevas a sus siervos los profetas.
А в ті дні, коли сьомий ангел засурмить, тоді здійсниться Божа таємниця, яку Він сповістив Своїм рабам, пророкам.
8 Y la voz que salía del cielo, decía: Ve, toma el libro que está abierto en la mano del ángel que tiene su lugar en el mar y en la tierra.
Тоді голос, який я почув із неба, ще раз заговорив до мене: «Іди, візьми розкритий сувій, що в руці ангела, який стоїть на морі й на землі».
9 Y fui al ángel, y le dije: Dame el librito. Y él me dijo: ponlo en tu boca; y te amargará el estómago, pero en tu boca será dulce como la miel.
Тож я підійшов до ангела й попросив його дати мені маленький сувій. Він сказав мені: «Візьми і з’їж його. У твоєму животі буде гірко, але в роті він буде солодкий, як мед».
10 Y tomé el librito de la mano del ángel e hice como él dijo; y era dulce como la miel en mi boca; y cuando lo tomé, mi estómago se amargó.
Я взяв маленький сувій з руки ангела і з’їв його. У роті він був солодкий, як мед, але коли я з’їв його, у животі стало гірко.
11 Y me dijeron: Has de decir de nuevo lo que vendrá en el futuro a los pueblos, las naciones, las lenguas y los reyes.
Тоді мені сказали: «Ти повинен знову пророкувати про народи, племена, мови й багатьох царів».

< Apocalipsis 10 >