< Salmos 90 >
1 Señor, tú has sido nuestro lugar de descanso en todas las generaciones.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2 Antes de que se formaran las montañas, antes de que hubieras dado a luz a la tierra y al mundo, antes que el tiempo fuera, y para siempre, eres Dios.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
3 Tú envías al hombre a su polvo; y dices: Vuelvan al polvo, hijos de hombres.
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
4 Porque para ti mil años no son más que ayer cuando es pasado, y como una vigilia en la noche.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
5 Arrebatas a los hombres como torrentes de aguas, son como un sueño, como la hierba que crece en la mañana.
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
6 En la mañana es verde; en la tarde es cortada, y se seca.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
7 Somos quemados por el calor de tu pasión, y turbados por tu ira.
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
8 Has puesto nuestras maldades delante de ti, nuestros pecados secretos a la luz de tu rostro.
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
9 Porque todos nuestros días han pasado en tu ira; nuestros años llegan a su fin como un respiro.
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
10 La medida de nuestra vida son setenta años; y si a través de la fuerza puede ser ochenta años, su orgullo es solo problemas y tristezas, ya que llega a su fin y nos vamos rápidamente.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
11 ¿Quién tiene conocimiento del poder de tu ira, o quién toma nota del peso de tu pasión?
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
12 Así que danos el conocimiento del número de nuestros días, para que podamos obtener un corazón de sabiduría.
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
13 Vuelve, oh SEÑOR; ¿cuánto tiempo? deja que tu propósito para tus sirvientes sea cambiado.
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
14 Por la mañana, concédenos tu misericordia en toda su extensión; para que podamos tener gozo y deleite todos nuestros días.
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
15 Haznos felices en recompensa por los días de nuestra tristeza y por los años en que hemos visto el mal.
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
16 Haz tu trabajo claro a tus siervos, y tu gloria a sus hijos.
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
17 Sea el placer del Señor nuestro Dios sobre nosotros: Oh Señor, fortalece la obra de nuestras manos.
і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!