Salmos 83
1 Oh Dios, no te calles: abre tus labios y no descanses, oh Dios.
Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
2 Mira! aquellos que te hacen la guerra están fuera de control; tus enemigos están levantando sus cabezas.
бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
3 Han hecho sabios designios contra tu pueblo, hablando juntos contra aquellos a quienes guardas en un lugar secreto.
Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
4 Han dicho: Vengan, pongamos fin a ellos como nación; para que el nombre de Israel salga de la memoria del hombre.
Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
5 Porque todos han llegado a un acuerdo; todos están unidos contra ti:
Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
6 Las tiendas de Edom y los ismaelitas; Moab y los agarenos;
намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
7 Gebal, Amón y Amalec; los filisteos y la gente de Tiro;
Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
8 Assur se une a ellos; se han convertido en el apoyo de los hijos de Lot. (Selah)
І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
9 Hazles lo que hiciste con los madianitas; lo que le hiciste a Sisera y Jabin, en la corriente de Cison:
Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
10 Que vino a la destrucción en Endor; sus cuerpos se convirtieron en estiércol para la tierra.
при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
11 Hagan sus jefes como Oreb y Zeeb; y todos sus gobernantes como Zeba y Zalmuna:
Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
12 que han dicho: tomemos para nuestra herencia el lugar de reposo de Dios.
що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
13 Dios mío, hazlos como el polvo que rueda; como tallos secos antes del viento.
Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
14 Como el fuego que quema un bosque, y como una llama que causa fuego en las montañas,
Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
15 Ve tras ellos con tu fuerte viento, y que estén llenos de temor a causa de tu tormenta.
так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
16 Que sus caras estén llenas de vergüenza; para que puedan honrar tu nombre, oh Señor.
Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 Sean vencidos y atribulados para siempre; sean avergonzados y vengan a la destrucción;
Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
18 Para que los hombres vean que tú solo, cuyo nombre es Yahweh, eres el Altísimo sobre toda la tierra.
І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
