Salmos 109

1 Dios de mi alabanza, que mi oración sea respondida;

Для дириґента хору. Псалом Давидів.

2 Porque la boca del pecador está abierta contra mí en engaño; su lengua ha dicho cosas mentirosas contra mí.

бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!

3 Las palabras de odio me han rodeado; ellos han hecho guerra contra mí sin causa.

І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,

4 Por mi amor me devuelven odio; pero me he entregado a la oración.

обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,

5 Me han puesto mal por bien; odio a cambio de mi amor.

вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!

6 Pon un hombre malo sobre él; y que uno sea puesto a su mano derecha para decir mal de él.

Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!

7 Cuando sea juzgado, que la decisión vaya contra él; y que su oración se convierta en pecado.

Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

8 Deje que su vida sea corta; deja que otro tome su posición de autoridad.

Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!

9 Que sus hijos no tengan padre, y que su esposa sea viuda.

Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!

10 Dejen que sus hijos vaguen, mirando a los demás por su comida; que los alejen de la compañía de sus amigos.

І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

11 Deje que su acreedor tome todos sus bienes; y dejar que otros obtengan el beneficio de su trabajo.

Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!

12 Que nadie tenga piedad de él ni que ayude a sus hijos cuando está muerto.

Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!

13 Que se corte su semilla; en la generación venidera, deje que su nombre se quede sin memoria.

Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!

14 Tenga el Señor en cuenta la maldad de sus padres; y que el pecado de su madre no tenga perdón.

Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

15 Sean siempre delante de los ojos del Señor, para que su memoria sea borrada de la tierra.

Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —

16 Porque no tuvo misericordia, sino que fue cruel con los afligidos y los menesterosos, diseñando la muerte de los quebrantados de corazón.

во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!

17 Como él tuvo placer en maldecir, así que venga sobre él; y como no tenía deleite en la bendición, que esté lejos de él.

Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!

18 Puso maldición como una túnica, y entró en su cuerpo como agua, y en sus huesos como aceite.

Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!

19 Que sea para él como una túnica que él se pone, que sea como una venda que lo rodea en todo momento.

Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!

20 Sea esta la recompensa dada a mis enemigos por el Señor, y a los que dicen mal de mi alma.

Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!

21 Pero, oh Señor Dios, dame tu ayuda, a causa de tu nombre; llévame fuera de peligro, porque tu misericordia es buena.

А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,

22 porque soy pobre y necesitado, y mi corazón está herido en mí.

бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!

23 Me he desvanecido como la sombra cuando declina; me forzaron a salir de mi lugar como una langosta!

Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!

24 Mis rodillas son débiles por falta de comida; no hay grasa en mis huesos.

Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,

25 En cuanto a mí, se burlan de mí; sacudiendo la cabeza cuando me ven.

і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.

26 Dame ayuda, oh Señor mi Dios; en tu misericordia sé mi salvador;

Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

27 para que vean que es obra de tu mano; que tú, Señor, lo has hecho.

І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!

28 Pueden dar maldiciones, pero tú das bendición; cuando suban contra mí, sean avergonzados; pero que tu siervo se alegre.

Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!

29 Mis enemigos se cubran de vergüenza, cubriéndose de confusión como un manto.

Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

30 Daré al Señor gran alabanza con mi boca; sí, le alabaré entre todas las personas.

Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,

31 Porque él está siempre a la diestra de los pobres, para sacarlo de las manos de los que persiguen su alma.

бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!