Salmos 107
1 Alabe al Señor, porque él es bueno; porque su misericordia es inmutable para siempre.
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 Deje que aquellos cuya causa ha tomado el Señor lo digan, su pueblo a quien él ha quitado de las manos de sus enemigos;
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 Haciéndolos venir juntos de todas las tierras, del este y del oeste, del norte y del sur.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 Ellos vagabundeaban en los lugares baldíos; no vieron camino a un lugar de descanso.
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 Sus almas se debilitaron por la necesidad de comida y bebida.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 Entonces enviaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas;
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 Guiándolos en el camino correcto, para que puedan entrar en la ciudad de su lugar de descanso.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 ¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 Él le da su deseo al alma incontenible, para que esté lleno de cosas buenas.
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 Aquellos que estaban en la oscuridad, en la noche negra, en cadenas de tristeza;
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 Porque fueron contra las palabras de Dios, y no pensaron en las leyes del Altísimo:
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 De modo que hizo que sus corazones se cargaran de dolor; estaban cayendo, y no tenían ayuda.
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 Entonces enviaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 Los sacó de la oscuridad y la noche negra, y todas sus cadenas se rompieron.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 ¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 Las puertas de bronce se rompen por su brazo, y las cintas de hierro se cortan en dos.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 Los hombres necios, a causa de sus pecados, y por su maldad, se turbaron;
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Están disgustados con todo alimento, y se acercan a las puertas de la muerte.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 Entonces alzaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 Él envió su palabra y los hizo bien, y los mantuvo a salvo del inframundo.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 ¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 Hagamos ofrendas de alabanza, dando noticias de sus obras con gritos de alegría.
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 Los que descienden al mar en barcos, que hacen negocios en las grandes aguas;
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 Ellos ven las obras del Señor y sus maravillas en lo profundo.
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 Porque a su palabra, sube el viento de la tempestad, levantando las olas.
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 Los marineros suben al cielo, y descienden al abismo; sus almas se desperdician debido a su problema.
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Son convertidos aquí y allá, rodando como un hombre que está lleno de vino; y toda su sabiduría no llega a nada.
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 Entonces alzaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 Él convierte la tormenta en una calma, para que las olas estén en paz.
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 Entonces se alegran, porque el mar está quieto, y él los lleva al puerto de su deseo.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 ¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 Dejen que le den gloria en la reunión del pueblo, y alabanza entre los jefes.
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 Hace ríos en lugares baldíos, y manantiales de agua en tierra seca;
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 Él hace un país fértil en un desierto de sal, a causa de los pecados de los que viven allí.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 Hace una tierra desierta en un lugar de agua, y una tierra seca en manantiales de agua.
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 Y allí él da a los pobres un lugar de descanso, para que puedan hacerse una ciudad;
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 Y pon la semilla en los campos, y haz viñas para darles fruto.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 Él les da su bendición para que sean aumentados grandemente, y su ganado no disminuya.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 Y cuando son humillados, y abatidos por la tribulación y la tristeza,
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 Él pone fin al orgullo de los reyes, y los envía vagando por las tierras baldías donde no hay camino.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 Pero saca al pobre de sus problemas, y le da familias como un rebaño.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 Los rectos lo ven y se alegran: la boca del pecador se detiene.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 Los sabios reflexionen sobre estas cosas, y vean las misericordias del Señor.
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
