San Mateo 12
1 En ese momento, Jesús recorrió los campos en el día de reposo; y sus discípulos, que tenían hambre, y empezaron arrancar espigas de trigo y comían.
Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 Pero los fariseos, cuando lo vieron, le dijeron: Mira, tus discípulos hacen lo que no es correcto hacer en sábado.
Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
3 Pero él les dijo: ¿No saben lo que hizo David cuando tuvo necesidad de comer, y los que estaban con él?
А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 ¿Cómo entró en la casa de Dios y tomó para comer el pan santo que no le estaba permitido comer, ni a los que estaban con él, sino sólo a los sacerdotes?
Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 ¿O no han leído en la ley, cómo los sacerdotes del templo rompen el sábado y no hacen nada malo?
Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
6 Pero les digo que hay uno mayor que el Templo aquí.
А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
7 Pero si supieran el significado: Mi deseo es de misericordia y no sacrificios, no habrían estado juzgando a los que no hicieron nada malo.
Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
8 Porque el Hijo del hombre es señor del sábado.
Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
9 Y él fue de allí a su sinagoga:
І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
10 Y había un hombre con una mano seca. Y le hicieron una pregunta, diciendo: ¿Es correcto sanar a un hombre en sábado? para tener algo en contra de él.
І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
11 Y él les dijo: ¿Quién de ustedes, teniendo una oveja, si se mete en un hoyo en sábado, no echará una mano y la recuperará?
А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12 ¡Cuánto más valor tiene un hombre que una oveja! Por esta razón, es correcto hacer el bien en el día de reposo.
А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
13 Entonces dijo al hombre: Extiende tu mano. Y lo sanó, y fue sana como la otra.
І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
14 Pero los fariseos salieron e hicieron designios contra él, cómo podrían matarlo.
Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
15 Y Jesús, sabiendo esto, se fue de allí, y muchos fueron tras él y sanaba a todos.
А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
16 Y les ordenaba que no hablaran de él en público:
А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
17 Para que lo dicho por el profeta Isaías se hiciera realidad,
щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
18 Vean a mi siervo, el hombre que he escogido, mi amado en quien mi alma está muy complacido: Pondré mi Espíritu sobre él, y él anunciará juicio a los gentiles.
„Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
19 Su venida no será con peleas o gritos fuertes; y su voz no se levantará en las calles.
Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
20 La caña aplastada no será rota por él; y no apagará la mecha que apenas humea, hasta que saque a victoria la justicia.
Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
21 Y en su nombre pondrán los gentiles su esperanza.
І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
22 Entonces le fue traído a uno con un espíritu malo, que era ciego y mudo; y lo sanó, de modo que él ciego y mudo veía y hablaba.
Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
23 Y toda la gente se sorprendió y dijo: ¿No es éste el Hijo de David?
І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
24 Pero los fariseos, al enterarse, dijeron: Este hombre solo echa fuera espíritus malignos por Beelzebú, el gobernante de los espíritus malignos.
Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
25 Y conociendo sus pensamientos, les dijo: Todo reino que tiene división en sí mismo, será asolado, y toda ciudad o casa dividida en sí misma será destruida.
А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
26 Y si Satanás echa fuera a Satanás, él hace guerra contra sí mismo; ¿cómo va a permanecer su reino?
І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
27 Y si yo por Beelzebub echo fuera espíritus malignos de los hombres, ¿por quién los echan sus hijos? Así que ellos serán sus jueces.
І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
28 Pero si por el Espíritu de Dios echo fuera espíritus malignos, entonces el reino de Dios ha llegado a ustedes.
А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
29 ¿Cómo puede uno entrar en la casa de un hombre fuerte y tomar sus bienes, si primero no pone cuerdas alrededor del hombre fuerte? y luego él puede tomar sus bienes.
Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
30 El que no está conmigo, está contra mí; y el que no participa conmigo en reunir a la gente, los está alejando.
Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
31 Así que les digo: Todo pecado y toda palabra mala contra Dios tendrá perdón; pero las blasfemias contra el Espíritu no habrá perdón.
Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
32 Y el que dice una palabra contra el Hijo del hombre, tendrá perdón; pero quien diga una palabra en contra del Espíritu Santo, no tendrá perdón en esta vida o en lo que está por venir. (aiōn g165)
І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім! (aiōn g165)
33 Cultiven un árbol bueno, y su fruto es bueno; o cultiven un árbol mal y su fruto será malo; porque él árbol por su fruto se conoce.
Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
34 Descendientes de serpientes, ¿cómo, siendo malos, son capaces de decir cosas buenas? porque de la abundancia del corazón salen las palabras de la boca.
Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
35 El hombre bueno, del buen tesoro del corazón dice cosas buenas; y el hombre malo de la maldad que hay en su corazón dice malas cosas.
Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
36 Y yo les digo que en el día en que sean juzgados, los hombres tendrán que dar cuenta de cada palabra necia que han dicho.
Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37 Porque con sus palabras serán justificados, y con sus palabras serán juzgados.
Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
38 Entonces, al oír esto, algunos de los escribas y fariseos le dijeron: Maestro, estamos buscando una señal tuya.
Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
39 Pero él, respondiendo, les dijo: Una generación mala y adúltera está buscando una señal; y no se le dará más señal que la del profeta Jonás:
А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
40 Porque como estuvo Jonás en el vientre del gran pez tres días y tres noches, así estará el Hijo del hombre tres días y tres noches en el corazón de la tierra.
Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
41 Los hombres de Nínive se levantarán en el día de juicio y darán su decisión contra esta generación: porque fueron apartados de sus pecados por la predicación de Jonás; y ahora uno más grande que Jonás está aquí.
Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
42 La reina del Sur se levantará en el día de juicio y dará su decisión contra esta generación; porque ella vino de los confines de la tierra para escuchar la sabiduría de Salomón; y ahora uno más grande que Salomón está aquí.
Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
43 Pero el espíritu inmundo, cuando sale del hombre, pasa por lugares secos buscando reposo, y no lo encuentra.
А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
44 Entonces él dice: Volveré a mi casa de donde salí; y cuando él llega, ve que no hay nadie, pero que se ha limpiado y está en orden.
Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
45 Entonces él va y toma consigo otros siete espíritus peores que él, y entran y la hacen su casa, habitación; y la última condición de ese hombre es peor que la primera. Aun así será con esta generación malvada.
Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
46 Mientras aún hablaba con la gente, llegaron su madre y sus hermanos, deseando hablar con él.
Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
47 Y uno le dijo: Mira, tu madre y tus hermanos están afuera, deseando hablar contigo.
І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
48 Pero él, respondiendo, dijo al que dio la noticia: ¿Quién es mi madre y quiénes son mis hermanos?
А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
49 Y extendió su mano a sus discípulos, y dijo: Mira, mi madre y mis hermanos.
І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
50 Porque el que hace la voluntad de mi Padre que está en los cielos, él es mi hermano, y hermana, y madre.
Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“
