San Lucas 10
1 Ahora bien, después de estas cosas, el Señor hizo una selección de otros setenta y los envió delante de él, de dos en dos, a cada pueblo y lugar adonde él mismo estaba a punto de llegar.
Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
2 Y él les dijo: La cosecha a la verdad es mucha, pero no hay suficientes obreros: así que hagan oración al Señor de la cosecha, que envíe obreros a su cosecha.
І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
3 Vayan: mira, Yo los envío como corderos en medio de lobos.
Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
4 No lleven bolsa, ni monedero o comida, ni zapatos; no saluden a nadie en el camino.
Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
5 Y cada vez que entren a una casa, primero digan: Paz a esta casa.
Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
6 Y si hay un hijo de paz allí, tu paz estará con él; pero si no, volverá a ustedes.
І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
7 Y quédense en la misma casa, tomando el alimento y la bebida que les dan; porque el obrero tiene derecho a su recompensa. No vayan de casa en casa.
Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8 Y a cualquier pueblo que vayan, si les reciben, toma cualquier alimento que se les dé;
А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
9 Y sana a los enfermos que en ella haya y diles: el reino de Dios está cerca de ustedes.
Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
10 Pero si van a un pueblo donde no los reciben, sal a las calles y di:
А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
11 Hasta el polvo de su pueblo, que está sobre sus pies, lo sacudimos en contra de ustedes; pero estén seguros de esto, que el reino de Dios está cerca de ustedes.
„Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
12 Les digo que será mejor en ese día para Sodoma que para esa ciudad.
Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
13 ¡ Ay de ti, Corazín! ¡Ay ti, Betsaida! Porque si tales milagros se hubieran realizado en Tiro y Sidón como se ha hecho en ustedes, en el pasado se habrían apartado de sus pecados, y lo habrían demostrando poniéndose ropas ásperas sentándose en cenizas.
Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
14 Pero será mejor para Tiro y Sidón, en el día de juicio, que para ustedes.
Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
І ти, Капернауме, чи будеш піднесений до неба? Ні, ти до пекла зійдеш! (Hadēs g86)
16 El que a ustedes escucha, me escucha a mí; y el que lo rechaza a ustedes, me rechaza a mí; y el que me rechaza a mí, rechaza al que me envió.
Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
17 Y los setenta volvieron con alegría, diciendo: Señor, hasta los demonios se nos sujetan en tu nombre.
Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
18 Y les dijo: Yo veía a Satanás, cayendo del cielo como una estrella.
А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
19 Mira, te he dado poder para poner pie sobre serpientes y escorpiones, y sobre toda la fuerza del enemigo; y nada les hará daño.
Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
20 No se alegren, sin embargo, porque tienen poder sobre los espíritus, sino porque sus nombres están registrados en el cielo.
Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
21 En aquella misma hora se llenó de gozo en el Espíritu Santo, y dijo: Te alabo, oh Padre, Señor del cielo y de la tierra, porque has ocultado estas cosas a los sabios y los entendidos, y las has revelado a los niños: porque así, oh Padre, porque así te agrado.
У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
22 Todas las cosas me han sido dadas por mi Padre; y nadie conoce quién es el Hijo, sino el Padre; ni quién es él Padre, sino el Hijo, y aquel a quien el Hijo lo quiera revelar.
Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
23 Y volviéndose a los discípulos, dijo en privado: Bienaventurados los ojos que ven lo que ustedes ven;
І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
24 Porque les digo que muchos profetas y reyes han deseado ver lo que ustedes ven, y no lo vieron; y oír lo que oyen, y no lo oyeron.
Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
25 Y un cierto maestro de la ley se levantó y lo puso a prueba, diciendo: Maestro, ¿qué tengo que hacer para tener la vida eterna? (aiōnios g166)
І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
26 Y él le dijo: ¿Qué dice la ley? Cómo lees?
[Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
27 Y él, respondiendo, dijo ama al Señor tu Dios con todo tu corazón, y con toda tu alma, y con todas tus fuerzas, y con toda tu mente; y ama a tu prójimo como ti mismo.
Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
28 Y él dijo: Has dado la respuesta correcta: haz esto y tendrás vida.
[Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
29 Pero él, deseando justificarse a sí mismo, dijo a Jesús: ¿Y quién es mi prójimo?
Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
30 Y respondiendo Jesús, le dijo: Cierto hombre bajaba de Jerusalén a Jericó, y llegó a manos de ladrones, que le tomaron sus ropas e hiriendolo, y cuando se fueron, estaba medio muerto.
Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
31 Y por casualidad cierto sacerdote descendía por ese camino; y cuando lo vio, pasó por el otro lado.
Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
32 Y de la misma manera, un levita, cuando llegó al lugar y lo vio, pasó por el otro lado.
Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
33 Pero un hombre de Samaria, yendo por el camino, vino donde estaba, y cuando lo vio, se compadeció de él,
Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
34 Y vino a él y le vendo sus heridas, con aceite y vino; y lo puso en su propia cabalgadura, lo llevó a un mesón y lo cuidó.
Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
35 Otro día al partir sacó dos denarios, y se los dio al mesonero, y dijo: Cuídalo; y si este dinero no es suficiente, yo te lo pagaré cuando regrese.
Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
36 ¿Cuál de estos tres hombres, en su opinión, era vecino del hombre que cayó en manos de los ladrones?
Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
37 Y dijo: El que tuvo misericordia de él. Y Jesús dijo: Ve y haz lo mismo.
Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
38 Ahora, mientras estaban en camino, él llegó a una aldea; y una mujer llamada Marta le recibió en su casa.
Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
39 Y tenía una hermana, llamada María, que se sentó a los pies del Señor y prestó atención a sus palabras.
У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
40 Pero Marta tenía las manos ocupadas en el trabajo de la casa, y ella se acercó a él y le dijo: Señor, ¿no es nada para ti que mi hermana me haya dejado hacer todo el trabajo? Dile que ella me debe ayudar.
Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
41 Pero el Señor, respondiendo, le dijo: Marta, Marta, estás llena de preocupaciones y turbada estás con muchas cosas:
Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
42 Pero solo una cosa es necesaria, y María tomó la buena parte, la cual no le será quitada.
але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
