Job 41
1 ¿Es posible sacar al Leviatán con un anzuelo, o poner un anzuelo en su boca?
Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
2 ¿Le pondrás un cordón en la nariz o le perforarás con un gancho su quijada?
Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
3 ¿Te hará oraciones o te hará súplicas?
Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
4 ¿Hará acuerdo contigo para que lo tomes por siervo para siempre?
Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
5 ¿Jugarás con él, como con un pájaro? ¿O lo ataras para tus doncellas?
Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
6 ¿Le sacarán provecho los pescadores? ¿Lo cortarán en pedazos los comerciantes?
Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
7 ¿Pondrás atravesar con flechas de hierro de punta afilada en su piel, o su cabeza con arpones?
Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
8 Solo pon tu mano sobre él, y mira qué pelea tendrás; ¡No lo volverás a hacer!
Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
9 En verdad, la esperanza de su atacante es falsa; Él es vencido incluso al verlo!
Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
10 Es tan cruel que nadie está dispuesto a ir contra él. ¿Quién es capaz de mantener su lugar delante de mí?
Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11 ¿Quién me ha confrontado para que yo le restituya? Cuanto existe debajo del cielo es mío.
Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
12 No guardaré silencio sobre las partes de su cuerpo, o sobre su poder y la fuerza de su cuerpo.
Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
13 ¿Quién le ha quitado su piel exterior? ¿Quién puede entrar dentro de su doble coraza?
Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
14 ¿Quién ha abierto las puertas de su rostro? La hilera de sus dientes espantan.
Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
15 Su fuerte espalda de escamas es su orgullo, unidas entre sí, una contra la otra, como un sello.
Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
16 Uno está tan cerca del otro que ningún aire puede interponerse entre ellos.
Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
17 Se agarran el uno al otro; se juntan, para que no se puedan separar.
Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
18 Sus estornudos emiten llamas, y sus ojos son como los de la aurora.
Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
19 De su boca salen las luces encendidas, y las llamas de fuego saltan.
Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
20 De su nariz sale humo, como una olla hirviendo sobre el fuego.
Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
21 Su aliento pone fuego a las brasas, y una llama sale de su boca.
Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
22 La fuerza está en su cuello, y el desaliento danza ante él.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
23 Los pliegues de su piel están unidas, fijas y no para ser movidas.
М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
24 Su corazón es tan fuerte como una piedra, duro como la piedra trituradora de abajo.
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
25 Cuando se levanta él, los poderosos son vencidos por el miedo, por quebrantamiento del pecado.
Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
26 La espada puede acercarse a él, pero no puede atravesarlo; la lanza, o la flecha, o el hierro afilado.
Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
27 El hierro es para él como hierba seca, y el bronce como madera blanda.
За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
28 La flecha no puede ponerlo en vuelo: las piedras no son más que paja para él.
Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
29 Un palo grueso no es mejor que una hoja de hierba, y él se burla con el ataque de la lanza.
Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
30 Debajo de él hay bordes afilados de macetas rotas: como si estuviera tirando de trillos sobre él lodo.
Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
31 Lo profundo de la mar está hirviendo como una olla de especias, y el mar como una vasija de perfume.
Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
32 Después de él, su camino brilla, de modo que lo profundo parece una cabellera blanca.
Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
33 En la tierra no hay otro como él, que está hecho sin miedo.
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 Todo ser altivo lo desafía; Él es rey sobre todos los hijos de orgullo.
він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
