Job 36
1 Y Eliu continuó diciendo:
І далі Елігу казав:
2 Dame un poco más de tiempo para declarar; porque todavía tengo algo que decir en defensa de Dios.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 Obtendré mi conocimiento de lejos, y le daré justicia a mi Hacedor.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 Porque verdaderamente mis palabras no son falsas; Uno que es perfecto en su conocimiento está hablando contigo.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 He aquí, Dios es grande, no aborrece, es poderoso en la virtud de su corazón.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 No perdona la vida al impio, y da a los oprimidos sus derechos;
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 No apartará los ojos de los justos, hasta el trono de los reyes, los afirma para siempre, exaltandolos.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 Y si han sido encarcelados en cadenas, y cautivos en cuerdas de aflicción,
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 Entonces les deja claro lo que han hecho, incluso las obras malvadas de las que se enorgullecen.
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 Su oído está abierto a su enseñanza, y él les da órdenes para que sus corazones se vuelvan del mal.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 Si escuchan su voz y cumplen su palabra, entonces él les da larga vida y años llenos de placer.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 Pero si no, perecerán a espada llegan y morirán sin conocimiento.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 Los que no temen a Dios mantienen la ira acumulada en sus corazones; No dan gritos de ayuda cuando son hechos prisioneros.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 Llegan a su fin cuando aún son jóvenes, su vida es corta como la de aquellos que se usan con fines sexuales en la adoración de sus dioses.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 Él salva al afligido en su aflicción, abriendo sus oídos en tiempos de opresión.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 También te apartará de la boca de tus adversarios, a lugar espacioso libre de angustias; te asentará mesa llena de grosura.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 Pero tú has cumplido el juicio del malvado, contra la justicia y el juicio que lo sustenta todo.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 Ten cuidado que en su ira no te quite con golpe, porque ni un gran rescate te libera.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 Hará él estima de tus riquezas, ni tu oro ni la potencia de tu poder.
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 No anheles la noche cuando la gente asciende a su lugar.
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Ten cuidado, de no volverte al pecado, porque has escogido el mal, en lugar de la miseria.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Verdaderamente Dios es excelso en su potencia; ¿Quién es un maestro como él?
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 ¿Quién alguna vez le dio órdenes, o le dijo, has hecho mal?
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Mira que tienes que alabar su obra, sobre el cual los hombres hacen canciones.
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 Todas las personas la están mirando; él hombre la ve desde lejos.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 En verdad, Dios es grande, más grande que todo nuestro conocimiento; El número de sus años no pueden ser contados.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 Porque toma las gotas del mar; los envía a través de su niebla como lluvia,
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 Que desciende del cielo y cae sobre los pueblos.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 ¿Y quién sabe cómo se extienden las nubes o los truenos de su tienda?
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 Mira, él está extendiendo su niebla, cubriendo con ella las cimas de las montañas.
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 Porque por éstos da comida a los pueblos, y pan en plena medida.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 con las nubes encubre la luz, y le manda no brillar, interponiendo aquéllas.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 El trueno deja en claro su pasión, y la tormenta da noticias de su ira.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
