Job 19
1 Y Job respondió y dijo:
А Йов відповів та й сказав:
2 ¿Cuánto tiempo harás mi vida amarga, y me quebrantas con palabras?
„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
3 Diez veces me has escarnecido; no te da vergüenza de hacerme mal.
Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
4 Y, en verdad, si he estado en error, el efecto de mi error es solo en mí.
Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
5 Si se Han engrandecido contra mí, usando mi castigo como un argumento en mi contra,
Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
6 Asegúrate de que es Dios quien me hizo mal y me tomó en su red.
Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
7 En verdad, hago un clamor contra el hombre violento, pero no hay respuesta: grito pidiendo ayuda, pero nadie toma mi causa.
Ось „ґвалт!“я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
8 Mi camino está amurallado por él para que no pueda pasar, ha oscurecido mis caminos.
Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
9 Él ha quitado mi gloria de mí, y ha quitado la corona de mi cabeza.
Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
10 Estoy destruido por él por todos lados, y me he ido; Mi esperanza es arrancada como un árbol.
Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
11 Su ira arde contra mí, y yo soy para él como uno de sus enemigos.
І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
12 Sus ejércitos se juntan, hacen su camino alto contra mí y levantan sus tiendas alrededor de la mía.
полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
13 Él ha alejado a mis hermanos de mí; Han visto mi destino y se han vuelto extraños para mí.
Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
14 Mis relaciones y mis amigos cercanos me han abandonado, y los que viven en mi casa me sacaron de la cabeza.
мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
15 Soy extraño para mis sirvientas, y me parece que son de otro país.
Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
16 Ante mi clamor, mi siervo no me responde y tengo que rogarle.
Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
17 Mi aliento es extraño para mi esposa, y desagradable para la descendencia del cuerpo de mi madre.
Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
18 Incluso los niños pequeños no me tienen ningún respeto; cuando me levanto me dan la espalda.
Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
19 Todos los hombres de mi círculo se alejan de mí; y los que me son queridos se vuelven contra mí.
Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
20 Mis huesos están unidos a mi piel, y me he salido con la carne entre los dientes.
До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
21 ¡Ten piedad de mí, ten piedad de mí, mis amigos! porque la mano de Dios está sobre mí.
Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
22 ¿Por qué eres cruel conmigo, como Dios, porque siempre has dicho mal contra mí?
Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
23 ¡Si tan solo mis palabras pudieran ser grabadas! ¡Si pudieran ponerse por escrito en un libro!
О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
24 ¡Y con una pluma de hierro y plomo córtate para siempre en la roca!
коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
25 Pero estoy seguro de que mi redentor está vivo, y que, en el futuro, tomará su lugar en la tierra;
Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
26 Después de que los gusanos destruyan mi piel, aun en mi propia carne veré a Dios;
цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
27 A quien veré de mi lado, y no como a nadie extraño. Mi corazón se rompe con el deseo.
сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
28 Si dicen: ¡Como lo perseguiremos! porque la raíz del pecado está claramente en él.
Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
29 Teme por la espada, porque la espada es el castigo por tales cosas, para que puedas estar seguro de que hay un juez.
то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“
