Salmos 71

1 En ti, oh SEÑOR, he esperado; no sea yo confundido para siempre.

До Те́бе вдаюся я. Господи, — хай же не бу́ду повік засоро́млений! —

2 Hazme escapar, y líbrame en tu justicia; inclina tu oído hacia mí y sálvame.

ви́зволь мене через правду Свою, і звільни́ мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси́ мене,

3 Seme por peña de fortaleza, adonde recurra yo continuamente; has mandado que yo sea salvo; porque tú eres mi roca, y mi castillo.

стань для мене за скелю мешка́льну, куди міг би я за́вжди ховатись! Ти наказав рятува́ти мене, бо Ти скеля моя та тверди́ня моя!

4 Dios mío, líbrame de la mano del impío, de la mano del perverso y violento.

Бо́же мій, визволь мене від руки беззако́нного, від руки́ того, хто кривдить та гно́бить мене,

5 Porque tú eres mi esperanza, Señor DIOS; seguridad mía desde mi juventud.

Ти бо, Влади́ко, наді́я моя, Господи, Ти охоро́на моя від юна́цького віку мого!

6 Por ti he sido sustentado desde el vientre; de las entrañas de mi madre tú fuiste el que me sacaste; de ti ha sido siempre mi alabanza.

На Тебе опе́рся я був від наро́дження, від утроби моєї матері — Ти охоро́на моя, в Тобі моя слава постійно!

7 Como prodigio he sido a muchos, y tú mi refugio fuerte.

Я став багатьо́м, як диво́вище, — та Ти си́льна моя охоро́на!

8 Sea llena mi boca de tu alabanza, de tu gloria todo el día.

Уста́ мої повні Твоєї хвали́, уве́сь день — Твоєї вели́чности!

9 No me deseches en el tiempo de la vejez; cuando mi fuerza se acabare, no me desampares.

Не кидай мене на час ста́рости, коли зме́ншиться сила моя, не лиши Ти мене,

10 Porque mis enemigos han tratado de mí; y los que acechan mi alma, consultaron juntamente.

бо мої вороги проти мене змовля́ються, а ті, що чату́ють на душу мою — нараджа́ються ра́зом,

11 Diciendo: Dios lo ha dejado; perseguid y tomadle, porque no hay quien le libre.

гово́рячи: „Бог покинув його, — доганяйте й хапа́йте його, бо нема, хто б його врятува́в!“

12 Oh Dios, no te alejes de mí; Dios mío, acude pronto a mi socorro.

Не відда́люйся, Боже, від мене, Боже мій — поспіши́ся ж на поміч мені!

13 Sean avergonzados, perezcan los adversarios de mi alma; sean cubiertos de vergüenza y de confusión los que buscan mi mal.

Нехай посоро́мляться, хай позника́ють усі, хто нена́видить душу мою, бодай зодягли́ся в нару́гу та в со́ром усі, хто пра́гне для мене лихо́го!

14 Mas yo siempre esperaré, y añadiré sobre toda tu alabanza.

А я буду постійно наді́ятись, і славу Твою над усе я помно́жу!

15 Mi boca publicará tu justicia y tu salud todo el día, aunque no sé el número de ellas.

Уста́ мої оповіда́тимуть правду Твою, про спасі́ння Твоє — увесь день, бо числа́ їх не знаю, —

16 Iré en la valentía del Señor DIOS; haré memoria de tu justicia, de la tuya solamente.

буду сла́вити вчи́нки великі всевла́дного Господа, згада́ю про правду Твою, єди́но Твою!

17 Oh Dios, me enseñaste desde mi juventud y hasta ahora; manifestaré tus maravillas.

Боже, навчав Ти мене від юна́цтва мого, — і аж дотепе́р я звіщаю про чу́да Твої.

18 Y aun hasta la vejez y las canas; oh Dios, no me desampares; hasta que denuncie tu brazo a la posteridad; tus valentías a todos los que han de venir.

А Ти, Боже, не кидай мене аж до ста́рости та сивини́, поки я не звіщу́ про раме́но Твоє поколі́нню, і кожному, хто́ тільки при́йде — про чи́ни великі Твої!

19 Y tu justicia, oh Dios, hasta lo excelso; porque has hecho grandes cosas; Oh Dios, ¿quién como tú?

Бо Твоя справедли́вість, о Боже, сягає аж до високо́сти, Боже, що речі великі вчини́в, — хто рівний Тобі?

20 Tú, que me has hecho ver muchas angustias y males; volverás y me darás vida, y de los abismos de la tierra volverás a levantarme.

Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти ожи́виш мене, і з безо́день землі мене зно́ву Ти ви́тягнеш,

21 Aumentarás mi grandeza, y volverás a consolarme.

Ти збі́льшиш величність мою, і знову поті́шиш мене!

22 Asimismo yo te alabaré con instrumento de salterio, oh Dios mío; tu verdad cantaré yo a ti en el arpa, oh Santo de Israel.

А я буду на а́рфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гу́слами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!

23 Mis labios se alegrarán cuando cantare alabanzas a ti; y mi alma, a la cual redimiste.

Нехай співом раді́ють уста́ мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятува́в!

24 Asimismo mi lengua hablará también de tu justicia cada día; por cuanto fueron avergonzados, porque fueron confundidos los que mi mal procuraban.

Шепо́че про правду Твою мій язик ці́лий день, бо посоро́млені, бо пога́ньблені всі, хто шукає лихо́го для мене!