Salmos 69

1 Al Vencedor: sobre Sosanim: Salmo de David. Sálvame, oh Dios, porque las aguas han entrado hasta el alma.

Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!

2 Estoy hundido en cieno profundo, donde no hay pie; soy venido en profundos de aguas, y la corriente me ha anegado.

Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.

3 He trabajado llamando, mi garganta se ha enronquecido; han desfallecido mis ojos esperando a mi Dios.

Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.

4 Se han aumentado más que los cabellos de mi cabeza los que me aborrecen sin causa; se han fortalecido mis enemigos, los que me destruyen sin por qué; entonces devolví lo que no hurté.

Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.

5 Dios, tú sabes mi locura; y mis delitos no te son ocultos.

Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.

6 No sean avergonzados por mi causa los que te esperan, oh Señor DIOS de los ejércitos; no sean confusos por mí los que te buscan, oh Dios de Israel.

Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!

7 Porque por ti he sufrido afrenta; confusión ha cubierto mi rostro.

Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.

8 He sido extrañado de mis hermanos, y extraño a los hijos de mi madre.

Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;

9 Porque me consumió el celo de tu Casa; y los denuestos de los que te vituperaban, cayeron sobre mí.

бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.

10 Y lloré con ayuno de mi alma; y me has sido por afrenta.

Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.

11 Puse además cilicio por mi vestido; y vine a serles por proverbio.

Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].

12 Hablaban contra mí los que se sentaban a la puerta, y me zaherían en las canciones de los bebedores de sidra.

Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.

13 Pero yo enderezaba mi oración a ti, oh SEÑOR, al tiempo de la buena voluntad. Oh Dios, por la multitud de tu misericordia, por la verdad de tu salud, óyeme.

А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.

14 Sácame del lodo, y no sea yo anegado; sea yo libertado de los que me aborrecen, y de lo profundo de las aguas.

Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!

15 No me anegue el ímpetu de las aguas, ni me absuerba la hondura, ni el pozo cierre sobre mí su boca.

Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.

16 Oyeme, SEÑOR, porque apacible es tu misericordia; mírame conforme a la multitud de tus miseraciones.

Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.

17 Y no escondas tu rostro de tu siervo; porque estoy angustiado; apresúrate, óyeme.

Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!

18 Acércate a mi alma, redímela; líbrame a causa de mis enemigos.

Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.

19 Tú sabes mi afrenta, y mi confusión, y mi oprobio; delante de ti están todos mis enemigos.

Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.

20 La afrenta ha quebrantado mi corazón, y estoy acongojado; y esperé quién se compadeciese de mí, y no lo hubo; y consoladores, y ninguno hallé.

Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.

21 Me pusieron además hiel por comida, y en mi sed me dieron a beber vinagre.

Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.

22 Sea su mesa delante de ellos por lazo, y lo que es para prosperidad les sea por tropiezo.

Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.

23 Sean oscurecidos sus ojos para ver, y haz siempre titubear sus lomos.

Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.

24 Derrama sobre ellos tu ira, y el furor de tu enojo los alcance.

Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.

25 Sea su palacio asolado; en sus tiendas no haya morador.

Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.

26 Porque persiguieron al que tú heriste; y se jactan que les matas sus enemigos.

Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.

27 Pon maldad sobre su maldad, y no entren en tu justicia.

Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.

28 Sean raídos del libro de los vivientes, y no sean escritos con los justos.

Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.

29 Y yo pobre y dolorido, tu salud, oh Dios, me defenderá.

Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!

30 Yo alabaré el Nombre de Dios con canción; lo ensalzaré con alabanza.

Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.

31 Y agradará al SEÑOR más que sacrificio de buey, o becerro que echa cuernos y pezuñas.

Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.

32 Lo verán los humildes, y se gozarán; buscad a Dios, y vivirá vuestro corazón.

Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!

33 Porque el SEÑOR oye a los menesterosos, y no menosprecia a sus prisioneros.

Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.

34 Alábenlo los cielos y la tierra, los mares, y todo lo que se mueve en ellos.

Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,

35 Porque Dios guardará a Sion, y reedificará las ciudades de Judá; y habitarán allí, y la heredarán.

бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,

36 Y la simiente de sus siervos la heredará, y los que aman su Nombre habitarán en ella.

нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.