Salmos 119
1 ALEF Bienaventurado los perfectos de camino; los que andan en la ley del SEÑOR.
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Bienaventurados los que guardan sus testimonios, y con todo el corazón le buscan.
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 Pues los que no hacen iniquidad, andan en sus caminos.
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Tú encargaste tus mandamientos, que sean muy guardados.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 ¡Deseo que fuesen ordenados mis caminos a guardar tus estatutos!
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Entonces no sería yo avergonzado, cuando mirase en todos tus mandamientos.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 Te alabaré con rectitud de corazón, cuando aprendiere los juicios de tu justicia.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 Tus estatutos guardaré, no me dejes enteramente.
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 BET ¿Con qué limpiará el joven su camino? Cuando guardare tu palabra.
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 Con todo mi corazón te he buscado, no me dejes errar de tus mandamientos.
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 En mi corazón he guardado tus dichos, para no pecar contra ti.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Bendito tú, oh SEÑOR, enséñame tus estatutos.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 Con mis labios he contado todos los juicios de tu boca.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 En el camino de tus testimonios me he gozado, como sobre toda riqueza.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 En tus mandamientos meditaré, y consideraré tus caminos.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 En tus estatutos me recrearé, no me olvidaré de tus palabras.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 GUIMEL Haz este bien a tu siervo que viva, y guarde tu palabra.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Destapa mis ojos, y miraré las maravillas de tu ley.
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 Advenedizo soy yo en la tierra, no encubras de mí tus mandamientos.
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Quebrantada está mi alma de desear tus juicios todo el tiempo.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Reprendiste a los soberbios, malditos los que yerran de tus mandamientos.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Aparta de mí, oprobio y menosprecio; porque tus testimonios he guardado.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 Príncipes también se sentaron y hablaron contra mí, hablando tu siervo según tus estatutos.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 Pues tus testimonios son mis deleites, y mis consejeros.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 DALET Se apegó con el polvo mi alma, vivifícame según tu palabra.
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Mis caminos te conté, y me has respondido; enséñame tus estatutos.
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 Hazme entender el camino de tus mandamientos, y meditaré de tus maravillas.
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 Se deshace mi alma de ansiedad, confírmame según tu palabra.
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Aparta de mí, camino de mentira; y de tu ley hazme misericordia.
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 Escogí el camino de la verdad; he puesto tus juicios delante de mí.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Me he allegado a tus testimonios; oh SEÑOR, no me avergüences.
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 Por el camino de tus mandamientos correré, cuando ensanchares mi corazón.
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 HE Enséñame, oh SEÑOR, el camino de tus estatutos, y lo guardaré hasta el fin.
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Dame entendimiento, y guardaré tu ley; y la cumpliré de todo corazón.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Guíame por la senda de tus mandamientos, porque en ella tengo mi voluntad.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Inclina mi corazón a tus testimonios, y no a la avaricia.
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Aparta mis ojos, que no vean la vanidad; avívame en tu camino.
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Confirma tu palabra a tu siervo, que te teme.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Quita de mí el oprobio que he temido, porque buenos son tus juicios.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 He aquí yo he codiciado tus mandamientos, vivifícame en tu justicia.
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 VAU Y venga a mí tu misericordia, oh SEÑOR; tu salud, conforme a tu dicho.
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 Y daré por respuesta a mi avergonzador, que en tu palabra he confiado.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 Y no quites de mi boca en ningún tiempo la palabra de verdad; porque a tu juicio espero.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 Y guardaré tu ley siempre, de siglo a siglo.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 Y andaré en libertad, porque busqué tus mandamientos.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 Y hablaré de tus testimonios delante de los reyes, y no me avergonzaré.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 Y me deleitaré en tus mandamientos, que he amado.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 Alzaré asimismo mis manos a tus mandamientos que amé; y meditaré en tus estatutos.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 ZAIN Acuérdate de la palabra dada a tu siervo, en la cual me has hecho esperar.
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Esta es mi consolación en mi aflicción, porque tu dicho me vivificó.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 Los soberbios se burlaron mucho de mí, mas no me he apartado de tu ley.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Me acordé, oh SEÑOR, de tus juicios antiguos, y me consolé.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Horror se apoderó de mí, a causa de los impíos que dejan tu ley.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Canciones me son tus estatutos en la casa de mis peregrinaciones.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 Me acordé en la noche de tu Nombre, oh SEÑOR, y guardé tu ley.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 Esto tuve, porque guardaba tus mandamientos.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 CHET Mi porción, oh SEÑOR, dije, será guardar tus palabras.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 Tu presencia supliqué de todo corazón, ten misericordia de mí según tu palabra.
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Consideré mis caminos, y torné mis pies a tus testimonios.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 Me apresuré, y no me retardé en guardar tus mandamientos.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 Compañía de impíos me han robado, mas no me he olvidado de tu ley.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 A medianoche me levantaré a alabarte sobre los juicios de tu justicia.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Compañero soy yo a todos los que te temieren, y guardaren tus mandamientos.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 De tu misericordia, oh SEÑOR, está llena la tierra; tus estatutos me enseñan.
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 TET Bien has hecho con tu siervo, oh SEÑOR, conforme a tu palabra.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Bondad de sentido y sabiduría me enseña; porque tus mandamientos he creído.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Antes que fuera humillado, yo erraba; mas ahora tu dicho guardo.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Bueno eres tú, y bienhechor; enséñame tus estatutos.
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 Sobre mí fabricaron mentira los soberbios, mas yo guardaré de todo corazón tus mandamientos.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Se engrosó el corazón de ellos como sebo; mas yo en tu ley me he deleitado.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 Bueno me es haber sido humillado, para que aprenda tus estatutos.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 Mejor me es la ley de tu boca, que millares de oro y plata.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 YOD Tus manos me hicieron y me formaron; hazme entender, y aprenderé tus mandamientos.
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Los que te temen, me verán, y se alegrarán; porque en tu palabra he esperado.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Conozco, oh SEÑOR, que tus juicios son la misma justicia, y que en fidelidad me afligiste.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Sea ahora tu misericordia para consolarme, conforme a lo que has dicho a tu siervo.
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Vengan a mí tus misericordias, y viva; porque tu ley es mi deleite.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Sean avergonzados los soberbios, porque sin causa me han calumniado; pero yo, meditaré en tus mandamientos.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Tórnense a mí los que te temen y conocen tus testimonios.
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Sea mi corazón perfecto en tus estatutos; para que no sea yo avergonzado.
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 CAF Desfalleció de deseo mi alma por tu salud, esperando a tu palabra.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 Desfallecieron mis ojos por tu dicho, diciendo: ¿Cuándo me consolarás?
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Porque estoy como el odre al humo; mas no he olvidado tus estatutos.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 ¿Cuántos son los días de tu siervo? ¿Cuándo harás juicio contra los que me persiguen?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 Los soberbios me han cavado hoyos; mas no obran según tu ley.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Todos tus mandamientos son la misma verdad; sin causa me persiguen; ayúdame.
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Casi me han consumido por tierra; mas yo no he dejado tus mandamientos.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Conforme a tu misericordia vivifícame, y guardaré los testimonios de tu boca.
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 LAMED Para siempre, oh SEÑOR, permanece tu palabra en los cielos.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 Por generación y generación es tu verdad; tú afirmaste la tierra, y persevera.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 Por tu ordenación perseveran hasta hoy; porque todas ellas son tus siervos.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Si tu ley no hubiese sido mi delicia, ya hubiera perecido en mi aflicción.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Nunca jamás me olvidaré de tus mandamientos; porque con ellos me has vivificado.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Tuyo soy yo, guárdame; porque he buscado tus mandamientos.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Los impíos me han aguardado para destruirme; mas yo entenderé en tus testimonios.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 A toda perfección he visto fin; amplio sobremanera es tu mandamiento.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 MEM ¡Cuánto he amado tu ley! Todo el día es ella mi meditación.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Me has hecho más sabio que mis enemigos con tus mandamientos; porque me son eternos.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Más que todos mis enseñadores he entendido; porque tus testimonios han sido mi meditación.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 He entendido más que los ancianos, porque he guardado tus mandamientos.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 De todo mal camino detuve mis pies, para guardar tu palabra.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 De tus juicios no me aparté; porque tú me enseñaste.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 ¡Cuán dulces han sido a mi paladar tus dichos! Más que la miel a mi boca.
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 De tus mandamientos he adquirido entendimiento; por tanto he aborrecido todo camino de mentira.
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 NUN Lámpara es a mis pies tu palabra, y lumbre a mi camino.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 Juré y ratifiqué el guardar los juicios de tu justicia.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 Afligido estoy en gran manera; oh SEÑOR, vivifícame conforme a tu palabra.
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Te ruego, oh SEÑOR, que te sean agradables los sacrificios voluntarios de mi boca; y enséñame tus juicios.
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 De continuo está mi alma en mi mano; mas no me he olvidado de tu ley.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Me pusieron lazo los impíos; pero yo no me desvié de tus mandamientos.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 Por heredad he tomado tus testimonios para siempre; porque son el gozo de mi corazón.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 Mi corazón incliné a poner por obra tus estatutos de continuo, hasta el fin.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 SAMEC Los pensamientos vanos aborrezco; y tu ley he amado.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Mi escondedero y mi escudo eres tú; a tu palabra he esperado.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Apartaos de mí los malignos, porque guardaré los mandamientos de mi Dios.
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Susténtame conforme a tu palabra, y viviré; y no me frustres de mi esperanza.
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Sosténme, y seré salvo; y me deleitaré siempre en tus estatutos.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Atropellaste a todos los que yerran de tus estatutos; porque su engaño es mentira.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 Como escorias hiciste deshacer a todos los impíos de la tierra; por tanto yo he amado tus testimonios.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 Mi carne se ha estremecido por temor de ti; y de tus juicios tengo miedo.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 AYIN Juicio y justicia he hecho; no me dejes a mis opresores.
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Responde por tu siervo para bien; no me hagan violencia los soberbios.
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Mis ojos desfallecieron por tu salud, y por el dicho de tu justicia.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Haz con tu siervo según tu misericordia, y enséñame tus estatutos.
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 Tu siervo soy yo, dame entendimiento; para que sepa tus testimonios.
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 Tiempo es de actuar, oh SEÑOR; han disipado tu ley.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 Por eso he amado tus mandamientos más que el oro, y más que oro muy puro.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 Por eso todos los mandamientos de todas las cosas estimé rectos; aborrecí todo camino de mentira.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 PE Maravillosos son tus testimonios; por tanto los ha guardado mi alma.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 La exposición de tus palabras alumbra; hace entender a los simples.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 Mi boca abrí y suspiré; porque deseaba tus mandamientos.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Mírame, y ten misericordia de mí, como acostumbras con los que aman tu Nombre.
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Ordena mis pasos con tu palabra; y ninguna iniquidad se enseñoree de mí.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Redímeme de la violencia de los hombres; y guardaré tus mandamientos.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 Haz que tu rostro resplandezca sobre tu siervo; y enséñame tus estatutos.
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Ríos de agua descendieron de mis ojos, porque no guardaban tu ley.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 TSADE Justo eres tú, oh SEÑOR, y rectos tus juicios.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 Encargaste la justicia es a saber tus testimonios, y tu verdad.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Mi celo me ha consumido; porque mis enemigos se olvidaron de tus palabras.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 Sumamente pura es tu palabra; y tu siervo la ama.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Pequeño soy yo y desechado; mas no me he olvidado de tus mandamientos.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 Tu justicia es justicia eterna, y tu ley la misma verdad.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 Aflicción y angustia me hallaron; mas tus mandamientos fueron mis deleites.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 Justicia eterna son tus testimonios; dame entendimiento, y viviré.
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 COF Clamé con todo mi corazón; respóndeme, SEÑOR, y guardaré tus estatutos.
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 Clamé a ti; sálvame, y guardaré tus testimonios.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Me anticipé al alba, y clamé; esperé en tu palabra.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Se anticiparon mis ojos a las vigilias de la noche, para meditar en tus dichos.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Oye mi voz conforme a tu misericordia, oh SEÑOR; vivifícame conforme a tu juicio.
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Se acercaron a la maldad los que me persiguen; se alejaron de tu ley.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 Cercano estás tú, oh SEÑOR; y todos tus mandamientos son la misma verdad.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 Hace ya mucho que he entendido de tus testimonios, que para siempre los fundaste.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 RESH Mira mi aflicción, y líbrame; porque de tu ley no me he olvidado.
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Aboga mi causa, y redímeme; vivifícame con tu dicho.
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Lejos está de los impíos la salud; porque no buscan tus estatutos.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Muchas son tus misericordias, oh SEÑOR; vivifícame conforme a tus juicios.
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Muchos son mis perseguidores y mis enemigos; mas de tus testimonios no me he apartado.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 Veía a los prevaricadores, y me carcomía; porque no guardaban tus palabras.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Mira, oh SEÑOR, que amo tus mandamientos; vivifícame conforme a tu misericordia.
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 El principio de tu palabra es la misma verdad; y eterno es todo juicio de tu justicia.
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 SIN Príncipes me han perseguido sin causa; mas mi corazón tuvo miedo de tus palabras.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Me gozo sobre tu dicho, como el que halla muchos despojos.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 La mentira aborrezco y abomino; tu ley amo.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 Siete veces al día te alabo sobre los juicios de tu justicia.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 Mucha paz tienen los que aman tu ley; y no hay para ellos tropiezo.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 Tu salud he esperado, oh SEÑOR; y tus mandamientos he puesto por obra.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 Mi alma ha guardado tus testimonios, y los he amado en gran manera.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 He guardado tus mandamientos, y tus testimonios; porque todos mis caminos están delante de ti.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 TAU Acérquese mi clamor delante de ti, oh SEÑOR; dame entendimiento conforme a tu palabra.
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Venga mi oración delante de ti; líbrame conforme a tu dicho.
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Mis labios rebosarán alabanza, cuando me enseñares tus estatutos.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Hablará mi lengua tus dichos; porque todos tus mandamientos son la misma justicia.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 Sea tu mano en mi socorro; porque tus mandamientos he escogido.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 He deseado tu salud, oh SEÑOR; y tu ley es mi delicia.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 Viva mi alma y alábale; y tus juicios me ayuden.
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 Yo me perdí como oveja extraviada; busca a tu siervo; porque no me he olvidado de tus mandamientos.
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
