< Salmos 102 >

1 Oración del pobre en espíritu, cuando estuviere atormentado, y delante del SEÑOR derramare su queja. SEÑOR, oye mi oración, y venga mi clamor a ti.
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 No escondas de mí tu rostro; en el día de mi angustia inclina a mí tu oído; el día que te invocare, apresúrate a responderme.
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 Porque mis días se han consumido como humo; y mis huesos son quemados como en hogar.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 Mi corazón fue herido, y se secó como la hierba; por lo cual me olvidé de comer mi pan.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 Por la voz de mi gemido mis huesos se han pegado a mi carne.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 Soy semejante al pelícano del desierto; soy como el búho de las soledades.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 Velo, y soy como el pájaro solitario sobre el tejado.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 Cada día me afrentan mis enemigos; los que se enfurecen contra mí, se han conjurado contra mí.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Por lo cual como la ceniza a manera de pan, y mi bebida mezclo con lloro,
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 a causa de tu enojo y de tu ira; porque me alzaste, y me arrojaste.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 Mis días son como la sombra que se va; y me he secado como la hierba.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 Mas tú, SEÑOR, para siempre permanecerás, y tu memoria para generación y generación.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 Tú levantándote, tendrás misericordia de Sion; porque es tiempo de tener misericordia de ella, porque el plazo es llegado.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 Porque tus siervos amaron sus piedras, y del polvo de ella tuvieron compasión.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 Entonces temerán los gentiles el Nombre del SEÑOR, y todos los reyes de la tierra tu gloria;
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 por cuanto el SEÑOR habrá edificado a Sion, y será visto en su gloria;
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 habrá mirado a la oración de los solitarios y menesterosos, y no habrá desechado el ruego de ellos.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 Se escribirá esto para la generación venidera; y el pueblo que se criará, alabará a JAH.
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 Porque miró de lo alto de su santuario; el SEÑOR miró de los cielos a la tierra,
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 para oír el gemido de los presos, para soltar a los hijos de muerte;
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 para que cuenten en Sion el Nombre del SEÑOR, y su alabanza en Jerusalén,
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 cuando los pueblos se congregaren en uno, y los reinos, para servir al SEÑOR.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 El afligió mi fuerza en el camino; acortó mis días.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 Dije: Dios mío, no me cortes en el medio de mis días; por generación de generaciones son tus años.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 Tú fundaste la tierra antiguamente, y los cielos son obra de tus manos.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 Ellos perecerán, y tú permanecerás; y todos ellos como un vestido se envejecerán; como una ropa de vestir los mudarás, y serán mudados;
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 mas tú eres el mismo, y tus años no se acabarán.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 Los hijos de tus siervos habitarán, y su simiente será afirmada delante de ti.
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».

< Salmos 102 >