2 Samuel 22
1 Y habló David al SEÑOR las palabras de este cántico, el día que el SEÑOR le había librado de la mano de todos sus enemigos, y de la mano de Saúl.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 Y dijo: El SEÑOR es mi peña, y mi fortaleza, y mi libertador.
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 Dios es mi peñasco, en él confiaré; mi escudo, y el cuerno de mi salud; mi fortaleza, y mi refugio; mi salvador, que me librarás de violencia.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 Invocaré al SEÑOR, digno de ser loado. Y seré salvo de mis enemigos.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 Cuando me cercaron ondas de muerte, y arroyos de iniquidad me asombraron,
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
6 cuando las cuerdas del sepulcro me ciñieron, y los lazos de muerte me tomaron descuidado, (Sheol h7585)
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 cuando tuve angustia, invoqué al SEÑOR, y clamé a mi Dios; y desde su santo templo él oyó mi voz; cuando mi clamor llegó a sus oídos.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 La tierra se removió, y tembló; los fundamentos de los cielos fueron movidos, y se quebrantaron, porque él se airó.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Subió humo de sus narices, y de su boca fuego consumidor, por el cual se encendieron carbones.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 Y bajó los cielos, y descendió; una oscuridad debajo de sus pies.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 Subió sobre el querubín, y voló; se apareció sobre las alas del viento.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 Puso tinieblas alrededor de sí a modo de tabernáculos; aguas negras y espesas nubes.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 Del resplandor de su presencia se encendieron ascuas ardientes.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 El SEÑOR tronó desde los cielos, y el Altísimo dio su voz;
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 arrojó saetas, y los desbarató; relampagueó, y los consumió.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 Entonces aparecieron los manantiales del mar, y los fundamentos del mundo fueron descubiertos, a la reprensión del SEÑOR, al resoplido del aliento de su nariz.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 Extendió su mano de lo alto, y me arrebató, y me sacó de las aguas impetuosas.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 Me libró de fuertes enemigos, de aquellos que me aborrecían, los cuales eran más fuertes que yo.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 Los cuales me tomaron descuidado en el día de mi calamidad; mas el SEÑOR fue mi bordón.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 Me sacó a anchura; me libró, porque puso su voluntad en mí.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 Me pagó el SEÑOR conforme a mi justicia; y conforme a la limpieza de mis manos, me dio la paga.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 Porque yo guardé los caminos del SEÑOR; y no me aparté impíamente de mi Dios.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 Porque delante de mí tengo todas sus ordenanzas; y atento a sus fueros, no me retiraré de ellos.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 Y fui perfecto para con él, y me guardé de mi iniquidad.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 Y me pagó el SEÑOR conforme a mi justicia, y conforme a mi limpieza delante de sus ojos.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 Con el bueno eres bueno, y con el valeroso y perfecto eres perfecto;
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 con el limpio eres limpio, mas con el perverso eres adversario.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 Y tú salvas al pueblo pobre; mas tus ojos están sobre los altivos, para abatirlos.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Porque tú eres mi lámpara, oh SEÑOR; el SEÑOR da luz a mis tinieblas.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 Porque en ti rompí ejércitos, y con mi Dios pasé las murallas.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 Dios, perfecto su camino; la palabra del SEÑOR purificada, escudo es de todos los que en él esperan.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Porque ¿qué Dios hay sino el SEÑOR? ¿O quién es fuerte sino nuestro Dios?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Dios es el que con virtud me corrobora, y el que despeja mi camino;
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 el que hace mis pies como de ciervas, y el que me asienta en mis alturas;
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 el que enseña mis manos para la pelea, y da que con mis brazos quiebre el arco de acero.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Tú me diste asimismo el escudo de tu salud, y tu mansedumbre me ha multiplicado.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Tú ensanchaste mis pasos debajo de mí, para que no titubeasen mis rodillas.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 Perseguí a mis enemigos, y los quebranté; y no me volví hasta que los acabé.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 Los consumí, y los herí, y no se levantaron; y cayeron debajo de mis pies.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Me ceñiste de fortaleza para la batalla, y postraste debajo de mí los que contra mí se levantaron.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 Tú me diste la cerviz de mis enemigos, de mis aborrecedores, y que yo los talase.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 Miraron, y no hubo quien los librase; aun al SEÑOR, mas no les respondió.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 Yo los quebranté como a polvo de la tierra; como a lodo de las plazas los desmenucé, y los disipé.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Tú me libraste de contiendas de pueblos; tú me guardaste para que fuese cabeza de gentiles; pueblos que no conocía, me sirvieron.
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Los extraños temblaban ante mí mandamiento; en oyendo, me obedecían.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 Los extraños desfallecían, y temblaban en sus encerramientos.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 Viva el SEÑOR, y sea bendita mi peña; sea ensalzado el Dios, que es la roca de mi salvación.
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 El Dios que me ha dado venganzas, y sujeta los pueblos debajo de mí.
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 Que me saca de entre mis enemigos; tu me sacaste en alto de entre los que se levantaron contra mi; me libraste del varón de iniquidades.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Por tanto yo te confesaré entre los gentiles, oh SEÑOR, y cantaré a tu nombre.
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 El que engrandece las saludes de su rey, y hace misericordia a su ungido David, y a su simiente, para siempre.
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
