Salmos 88
1 Canción: Salmo para los hijos de Coré: al Músico principal: para cantar sobre Mahalath: Masquil de Hemán Ezrahita. OH Jehová, Dios de mi salud, día y noche clamo delante de ti.
Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
2 Entre mi oración en tu presencia: inclina tu oído á mi clamor.
хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу! (Sheol h7585)
4 Soy contado con los que descienden al hoyo, soy como hombre sin fuerza:
Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
5 Libre entre los muertos, como los matados que yacen en el sepulcro, que no te acuerdas más de ellos, y que son cortados de tu mano.
Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
6 Hasme puesto en el hoyo profundo, en tinieblas, en honduras.
Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
7 Sobre mí se ha acostado tu ira, y me has afligido con todas tus ondas. (Selah)
На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
8 Has alejado de mí mis conocidos: hasme puesto por abominación á ellos: encerrado estoy, y no puedo salir.
Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
9 Mis ojos enfermaron á causa de mi aflicción: hete llamado, oh Jehová, cada día; he extendido á ti mis manos.
стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
10 ¿Harás tú milagro á los muertos? ¿levantaránse los muertos para alabarte? (Selah)
Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
11 ¿Será contada en el sepulcro tu misericordia, ó tu verdad en la perdición?
Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
12 ¿Será conocida en las tinieblas tu maravilla, ni tu justicia en la tierra del olvido?
Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
13 Mas yo á ti he clamado, oh Jehová; y de mañana mi oración te previno.
Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
14 ¿Por qué, oh Jehová, desechas mi alma? ¿por qué escondes de mí tu rostro?
Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 Yo soy afligido y menesteroso: desde la mocedad he llevado tus terrores, he estado medroso.
Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
16 Sobre mí han pasado tus iras; tus espantos me han cortado.
Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
17 Hanme rodeado como aguas de continuo; hanme cercado á una.
вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
18 Has alejado de mí el amigo y el compañero; y mis conocidos [se esconden] en la tiniebla.
друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
