< Salmos 88 >
1 Canción: Salmo para los hijos de Coré: al Músico principal: para cantar sobre Mahalath: Masquil de Hemán Ezrahita. OH Jehová, Dios de mi salud, día y noche clamo delante de ti.
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 Entre mi oración en tu presencia: inclina tu oído á mi clamor.
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
3 Porque mi alma está harta de males, y mi vida cercana al sepulcro. (Sheol )
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol )
4 Soy contado con los que descienden al hoyo, soy como hombre sin fuerza:
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 Libre entre los muertos, como los matados que yacen en el sepulcro, que no te acuerdas más de ellos, y que son cortados de tu mano.
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 Hasme puesto en el hoyo profundo, en tinieblas, en honduras.
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 Sobre mí se ha acostado tu ira, y me has afligido con todas tus ondas. (Selah)
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 Has alejado de mí mis conocidos: hasme puesto por abominación á ellos: encerrado estoy, y no puedo salir.
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 Mis ojos enfermaron á causa de mi aflicción: hete llamado, oh Jehová, cada día; he extendido á ti mis manos.
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 ¿Harás tú milagro á los muertos? ¿levantaránse los muertos para alabarte? (Selah)
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 ¿Será contada en el sepulcro tu misericordia, ó tu verdad en la perdición?
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 ¿Será conocida en las tinieblas tu maravilla, ni tu justicia en la tierra del olvido?
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 Mas yo á ti he clamado, oh Jehová; y de mañana mi oración te previno.
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 ¿Por qué, oh Jehová, desechas mi alma? ¿por qué escondes de mí tu rostro?
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 Yo soy afligido y menesteroso: desde la mocedad he llevado tus terrores, he estado medroso.
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 Sobre mí han pasado tus iras; tus espantos me han cortado.
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 Hanme rodeado como aguas de continuo; hanme cercado á una.
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 Has alejado de mí el amigo y el compañero; y mis conocidos [se esconden] en la tiniebla.
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.