Salmos 77

1 Al Músico principal: para Jeduthún: Salmo de Asaph. CON mi voz clamé á Dios, á Dios clamé, y él me escuchará.

Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.

2 Al Señor busqué en el día de mi angustia: mi mal corría de noche, y no cesaba: mi alma rehusaba consuelo.

У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.

3 Acordábame de Dios, y gritaba: quejábame, y desmayaba mi espíritu. (Selah)

Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)

4 Tenías los párpados de mis ojos: estaba yo quebrantado, y no hablaba.

Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.

5 Consideraba los días desde el principio, los años de los siglos.

Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.

6 Acordábame de mis canciones de noche; meditaba con mi corazón, y mi espíritu inquiría.

Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:

7 ¿Desechará el Señor para siempre, y no volverá más á amar?

Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?

8 ¿Hase acabado para siempre su misericordia? ¿hase acabado la palabra suya para generación y generación?

Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?

9 ¿Ha olvidado Dios el tener misericordia? ¿ha encerrado con ira sus piedades? (Selah)

Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)

10 Y dije: Enfermedad mía es esta; [traeré pues á la memoria] los años de la diestra del Altísimo.

Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».

11 Acordaréme de las obras de JAH: sí, haré yo memoria de tus maravillas antiguas.

Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.

12 Y meditaré en todas tus obras, y hablaré de tus hechos.

Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.

13 Oh Dios, en santidad es tu camino: ¿qué Dios grande como el Dios nuestro?

Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?

14 Tú eres el Dios que hace maravillas: tú hiciste notoria en los pueblos tu fortaleza.

Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.

15 Con tu brazo redimiste á tu pueblo, á los hijos de Jacob y de José. (Selah)

Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)

16 Viéronte las aguas, oh Dios; viéronte las aguas, temieron; y temblaron los abismos.

Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.

17 Las nubes echaron inundaciones de aguas; tronaron los cielos, y discurrieron tus rayos.

Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.

18 [Anduvo] en derredor el sonido de tus truenos; los relámpagos alumbraron el mundo; estremecióse y tembló la tierra.

Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.

19 En la mar fué tu camino, y tus sendas en las muchas aguas; y tus pisadas no fueron conocidas.

Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.

20 Condujiste á tu pueblo como ovejas, por mano de Moisés y de Aarón.

Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.