Salmos 71

1 EN ti, oh Jehová, he esperado; no sea yo confuso para siempre.

У Тебе, Господи, я шукаю захисту, тож нехай не посоромлюся повіки!

2 Hazme escapar, y líbrame en tu justicia: inclina tu oído y sálvame.

У Своїй праведності визволи мене і врятуй; схили до мене вухо Твоє і спаси мене.

3 Séme por peña de estancia, adonde recurra yo continuamente: mandado has que yo sea salvo; porque tú eres mi roca, y mi fortaleza.

Будь для мене скелею для оселі [моєї], куди я завжди міг би прийти. Дай наказ врятувати мене, бо Ти моя скеля й твердиня моя.

4 Dios mío, líbrame de la mano del impío, de la mano del perverso y violento.

Боже мій, визволи мене від руки нечестивого, від долоні беззаконного й кривдника.

5 Porque tú, oh Señor Jehová, eres mi esperanza: seguridad mía desde mi juventud.

Бо Ти – надія моя, Владико Господи, сподівання моє від [часів] юності моєї.

6 Por ti he sido sustentado desde el vientre: de las entrañas de mi madre tú fuiste el que me sacaste: de ti será siempre mi alabanza.

На Тобі я утверджувався від самого народження; Ти витягнув мене з утроби матері моєї; Тобі – хвала моя безупинно!

7 Como prodigio he sido á muchos; y tú mi refugio fuerte.

Я став ніби знаком для багатьох, але Ти – тверде пристановище моє.

8 Sea llena mi boca de tu alabanza, de tu gloria todo el día.

Нехай вуста мої наповняться хвалою Тобі, цілий день [оспівуючи] красу Твою величну.

9 No me deseches en el tiempo de la vejez; cuando mi fuerza se acabare, no me desampares.

Не залиши мене в час старості; не покинь мене, коли сила моя виснажиться.

10 Porque mis enemigos han tratado de mí; y los que acechan mi alma, consultaron juntamente,

Бо подейкують про мене вороги мої, і ті, хто душу мою підстерігає, радяться разом між собою,

11 Diciendo: Dios lo ha dejado: perseguid y tomadle, porque no hay quien le libre.

кажучи: «Бог покинув його. Переслідуйте й схопіть його, бо немає [в нього] рятівника!»

12 Oh Dios, no te alejes de mí: Dios mío, acude presto á mi socorro.

Боже, не віддаляйся від мене! Боже мій, поспіши мені на допомогу!

13 Sean avergonzados, fallezcan los adversarios de mi alma; sean cubiertos de vergüenza y de confusión los que mi mal buscan.

Нехай посоромлені будуть і загинуть супротивники душі моєї; нехай зодягнуться в ганьбу й безчестя ті, хто прагне вчинити мені зло.

14 Mas yo siempre esperaré, y añadiré sobre toda tu alabanza.

А я завжди сподіватимуся і все більше й більше хвалу Тобі примножувати буду.

15 Mi boca publicará tu justicia y tu salud todo el día, aunque no sé el número [de ellas].

Вуста мої проголошуватимуть Твою праведність [і] спасіння Твоє цілий день, бо не знаю, як [їх] полічити!

16 Vendré á las valentías del Señor Jehová: haré memoria de sola tu justicia.

Я увійду в роздуми про могутність Владики Господа, буду нагадувати [всім] про праведність Твою, що лише Тобі належить!

17 Oh Dios, enseñásteme desde mi mocedad; y hasta ahora he manifestado tus maravillas.

Боже, Ти вчив мене від [часів] юності моєї, і донині сповіщаю я чудеса Твої.

18 Y aun hasta la vejez y las canas; oh Dios, no me desampares, hasta que denuncie tu brazo á la posteridad, tus valentías á todos los que han de venir.

Тож і до старості й сивини, Боже, не покидай мене, аж поки не звіщу про силу правиці Твоєї поколінню цьому й усім прийдешнім – про могутність Твою.

19 Y tu justicia, oh Dios, hasta lo excelso; porque has hecho grandes cosas: oh Dios, ¿quién como tú?

А праведність Твоя, Боже, до висот сягає; те, що вчинив Ти, – величне! Боже, хто подібний до Тебе?

20 Tú, que me has hecho ver muchas angustias y males, volverás á darme vida, y de nuevo me levantarás de los abismos de la tierra.

Хоча Ти показав мені чимало тяжких скорбот, та знову Ти повертав мене до життя і з безодень землі знов виводив мене.

21 Aumentarás mi grandeza, y volverás á consolarme.

Ти примножував велич мою й огортав мене втіхою Своєю.

22 Asimismo yo te alabaré con instrumento de salterio, oh Dios mío: tu verdad cantaré yo á ti en el arpa, oh Santo de Israel.

Тож і я прославлю Тебе струнами ліри за вірність Твою, Боже мій; співатиму Тобі під [звуки] арфи, Святий Ізраїлів!

23 Mis labios cantarán cuando á ti salmeare, y mi alma, á la cual redimiste.

Радісно вигукують уста мої, коли я співаю для Тебе, і душа моя, яку Ти визволив,

24 Mi lengua hablará también de tu justicia todo el día: por cuanto fueron avergonzados, porque fueron confusos los que mi mal procuraban.

також і язик мій цілий день промовлятиме правду Твою, бо посоромлені й ганьбою вкриті ті, хто прагнув вчинити мені зло.