Salmos 35
1 Salmo de David. DISPUTA, oh Jehová, con los que contra mí contienden; pelea con los que me combaten.
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Echa mano al escudo y al pavés, y levántate en mi ayuda.
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 Y saca la lanza, cierra contra mis perseguidores; di á mi alma: Yo soy tu salud.
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 Avergüéncense y confúndanse los que buscan mi alma: vuelvan atrás, y sean avergonzados los que mi mal intentan.
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 Sean como el tamo delante del viento; y el ángel de Jehová [los] acose.
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Sea su camino oscuridad y resbaladeros; y el ángel de Jehová los persiga.
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 Porque sin causa escondieron para mí su red en un hoyo; sin causa hicieron [hoyo] para mi alma.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Véngale el quebrantamiento que no sepa, y su red que escondió lo prenda: con quebrantamiento en ella caiga.
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 Y gócese mi alma en Jehová; y alégrese en su salud.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 Todos mis huesos dirán: Jehová, ¿quién como tú, que libras al afligido del más fuerte que él, y al pobre y menesteroso del que le despoja?
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Levantáronse testigos falsos; demandáronme lo que no sabía;
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 Volviéronme mal por bien, para abatir á mi alma.
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 Mas yo, cuando ellos enfermaron, me vestí de saco; afligí con ayuno mi alma, y mi oración se revolvía en mi seno.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 Como por mi compañero, como por mi hermano andaba; como el que trae luto por madre, enlutado me humillaba.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 Pero ellos se alegraron en mi adversidad, y se juntaron; juntáronse contra mí gentes despreciables, y yo no lo entendía: despedazábanme, y no cesaban;
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 Con los lisonjeros escarnecedores truhanes, crujiendo sobre mí sus dientes.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Señor, ¿hasta cuándo verás [esto]? Recobra mi alma de sus quebrantamientos, mi única de los leones.
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 Te confesaré en grande congregación; te alabaré entre numeroso pueblo.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 No se alegren de mí mis enemigos injustos: ni los que me aborrecen sin causa hagan del ojo.
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Porque no hablan paz; y contra los mansos de la tierra piensan palabras engañosas.
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 Y ensancharon sobre mí su boca; dijeron: ¡Ea, ea, nuestros ojos [lo] han visto!
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 Tú lo has visto, oh Jehová; no calles: Señor, de mí no te alejes.
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Muévete y despierta para mi juicio, para mi causa, Dios mío y Señor mío.
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Júzgame conforme á tu justicia, Jehová Dios mío; y no se alegren de mí.
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 No digan en su corazón: ¡Ea, alma nuestra! No digan: ¡Hémoslo devorado!
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 Avergüéncense, y sean confundidos á una los que de mi mal se alegran: vístanse de vergüenza y de confusión los que se engrandecen contra mí.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 Canten y alégrense los que están á favor de mi justa causa, y digan siempre: Sea ensalzado Jehová, que ama la paz de su siervo.
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 Y mi lengua hablará de tu justicia, y de tu loor todo el día.
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
