Salmos 22
1 Al Músico principal, sobre Ajeleth-sahar: Salmo de David. DIOS mío, Dios mío, ¿por qué me has dejado? ¿[por qué] estás lejos de mi salud, y de las palabras de mi clamor?
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 Dios mío, clamo de día, y no oyes; y de noche, y no hay para mí silencio.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 Tú empero eres santo, tú que habitas [entre] las alabanzas de Israel.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 En ti esperaron nuestros padres: esperaron, y tú los libraste.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 Clamaron á ti, y fueron librados: esperaron en ti, y no se avergonzaron.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 Mas yo soy gusano, y no hombre; oprobio de los hombres, y desecho del pueblo.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 Todos los que me ven, escarnecen de mí; estiran los labios, menean la cabeza, [diciendo]:
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 Remítese á Jehová, líbrelo; sálvele, puesto que en él se complacía.
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 Empero tú eres el que me sacó del vientre, el que me haces esperar [desde que estaba] á los pechos de mi madre.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 Sobre ti fuí echado desde la matriz: desde el vientre de mi madre, tú eres mi Dios.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 No te alejes de mí, porque la angustia está cerca; porque no hay quien ayude.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Hanme rodeado muchos toros; fuertes toros de Basán me han cercado.
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 Abrieron sobre mí su boca, [como] león rapante y rugiente.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 Heme escurrido como aguas, y todos mis huesos se descoyuntaron: mi corazón fué como cera, desliéndose en medio de mis entrañas.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 Secóse como un tiesto mi vigor, y mi lengua se pegó á mi paladar; y me has puesto en el polvo de la muerte.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 Porque perros me han rodeado, hame cercado cuadrilla de malignos: horadaron mis manos y mis pies.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 Contar puedo todos mis huesos; ellos miran, considéranme.
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 Partieron entre sí mis vestidos, y sobre mi ropa echaron suertes.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 Mas tú, Jehová, no te alejes; fortaleza mía, apresúrate para mi ayuda.
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Libra de la espada mi alma; del poder del perro mi única.
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Sálvame de la boca del león, y óyeme [librándome] de los cuernos de los unicornios.
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 Anunciaré tu nombre á mis hermanos: en medio de la congregación te alabaré.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 Los que teméis á Jehová, alabadle; glorificadle, simiente toda de Jacob; y temed de él, vosotros, simiente toda de Israel.
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 Porque no menospreció ni abominó la aflicción del pobre, ni de él escondió su rostro; sino que cuando clamó á él, oyóle.
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 De ti será mi alabanza en la grande congregación; mis votos pagaré delante de los que le temen.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 Comerán los pobres, y serán saciados: alabarán á Jehová los que le buscan: vivirá vuestro corazón para siempre.
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 Acordarse han, y volveránse á Jehová todos los términos de la tierra; y se humillarán delante de ti todas las familias de las gentes.
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 Porque de Jehová es el reino; y él se enseñoreará de las gentes.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 Comerán y adorarán todos los poderosos de la tierra: postraránse delante de él todos los que descienden al polvo, si bien ninguno puede conservar la vida á su propia alma.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 La posteridad le servirá; será ella contada por una generación de Jehová.
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 Vendrán, y anunciarán al pueblo que naciere, su justicia que él hizo.
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
