Salmos 2

1 ¿POR qué se amotinan las gentes, y los pueblos piensan vanidad?

Чому бентежаться народи і племена задумують марне?

2 Estarán los reyes de la tierra, y príncipes consultarán unidos contra Jehová, y contra su ungido, [diciendo]:

Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця.

3 Rompamos sus coyundas, y echemos de nosotros sus cuerdas.

«Розірвемо їхні кайдани, – [кажуть вони], – скинемо їхні пута!»

4 El que mora en los cielos se reirá; el Señor se burlará de ellos.

Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар глузує з них.

5 Entonces hablará á ellos en su furor, y turbarálos con su ira.

Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям [люті] Своєї настрашить їх:

6 Yo empero he puesto mi rey sobre Sión, monte de mi santidad.

«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».

7 Yo publicaré el decreto: Jehová me ha dicho: Mi hijo eres tú; yo te engendré hoy.

Сповіщу-но я постанову Господню: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.

8 Pídeme, y te daré por heredad las gentes, y por posesión tuya los términos de la tierra.

Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.

9 Quebrantarlos has con vara de hierro: como vaso de alfarero los desmenuzarás.

Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, [виріб] гончаря, розіб’єш їх».

10 Y ahora, reyes, entended: admitid corrección, jueces de la tierra.

Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!

11 Servid á Jehová con temor, y alegraos con temblor.

Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням.

12 Besad al Hijo, porque no se enoje, y perezcáis en el camino, cuando se encendiere un poco su furor. Bienaventurados todos los que en él confían.

Цілуйте Сина, щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!