Salmos 17
1 Oración de David. OYE, oh Jehová, justicia; está atento á mi clamor; escucha mi oración hecha sin labios de engaño.
Молитва Давидова. Почуй, о Господи, [благання про] правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих [лине].
2 De delante de tu rostro salga mi juicio; vean tus ojos la rectitud.
Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду.
3 Tú has probado mi corazón, hasme visitado de noche; me has apurado, y nada inicuo hallaste: heme propuesto que mi boca no ha de propasarse.
Ти випробував моє серце, дослідив [мене] вночі, переплавив мене, але не знайшов [того], щоб слова мої розходилися з думками.
4 Para las obras humanas, por la palabra de tus labios yo me he guardado de las vías del destructor.
Щодо справ людських, то згідно зі словом, що [вийшло] з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб [стати] на шлях гнобителя.
5 Sustenta mis pasos en tus caminos, porque mis pies no resbalen.
Стопи мої крокували [тільки] Твоїми стежками, ноги мої не оступалися.
6 Yo te he invocado, por cuanto tú me oirás, oh Dios: inclina á mí tu oído, escucha mi palabra.
Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою.
7 Muestra tus estupendas misericordias, tú que salvas á los que en ti confían de los que se levantan contra tu diestra.
З’яви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами.
8 Guárdame como lo negro de la niñeta del ojo, escóndeme con la sombra de tus alas,
Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх сховай мене
9 De delante de los malos que me oprimen, de mis enemigos que me cercan por la vida.
від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили.
10 Cerrados están con su grosura; con su boca hablan soberbiamente.
Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато.
11 Nuestros pasos nos han cercado ahora: puestos tienen sus ojos para echar[nos] por tierra.
Підкрадалися до мене [таємно], а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути [мене] на землю.
12 Parecen al león que desea hacer presa, y al leoncillo que está escondido.
Немов той лев, що прагне терзати [здобич], і як лев молодий, що в засідці залягає.
13 Levántate, oh Jehová; prevén su encuentro, póstrale: libra mi alma del malo con tu espada;
Піднімися, Господи, стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого,
14 De los hombres con tu mano, oh Jehová, de los hombres de mundo, cuya parte es en [esta] vida, y cuyo vientre hinches de tu tesoro: hartan [sus] hijos, y dejan el resto á sus chiquitos.
рукою Твоєю від мужів, Господи, – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм.
15 Yo en justicia veré tu rostro: seré saciado cuando despertare á tu semejanza.
А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.
