< Salmos 109 >

1 Al Músico principal: Salmo de David. OH Dios de mi alabanza, no calles;
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Porque boca de impío y boca de engañador se han abierto sobre mí: han hablado de mí con lengua mentirosa,
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 Y con palabras de odio me rodearon; y pelearon contra mí sin causa.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 En pago de mi amor me han sido adversarios: mas yo oraba.
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 Y pusieron contra mí mal por bien, y odio por amor.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Pon sobre él al impío: y Satán esté á su diestra.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 Cuando fuere juzgado, salga impío; y su oración sea para pecado.
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Sean sus días pocos: tome otro su oficio.
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Sean sus hijos huérfanos, y su mujer viuda.
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 Y anden sus hijos vagabundos, y mendiguen; y procuren [su pan lejos] de sus desolados hogares.
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Enrede el acreedor todo lo que tiene, y extraños saqueen su trabajo.
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 No tenga quien le haga misericordia; ni haya quien tenga compasión de sus huérfanos.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Su posteridad sea talada; en segunda generación sea raído su nombre.
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 Venga en memoria cerca de Jehová la maldad de sus padres, y el pecado de su madre no sea borrado.
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Estén siempre delante de Jehová, y él corte de la tierra su memoria.
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 Por cuanto no se acordó de hacer misericordia, y persiguió al hombre afligido y menesteroso y quebrantado de corazón, para matar[lo].
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 Y amó la maldición, y vínole; y no quiso la bendición, y ella se alejó de él.
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 Y vistióse de maldición como de su vestido, y entró como agua en sus entrañas, y como aceite en sus huesos.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 Séale como vestido con que se cubra, y en lugar de cinto con que se ciña siempre.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 Este sea el pago de parte de Jehová de los que me calumnian, y de los que hablan mal contra mi alma.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 Y tú, Jehová Señor, haz conmigo por amor de tu nombre: líbrame, porque tu misericordia es buena.
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 Porque yo estoy afligido y necesitado; y mi corazón está herido dentro de mí.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 Voime como la sombra cuando declina; soy sacudido como langosta.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 Mis rodillas están debilitadas á causa del ayuno, y mi carne desfallecida por falta de gordura.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 Yo he sido para ellos objeto de oprobio; mirábanme, y meneaban su cabeza.
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Ayúdame, Jehová Dios mío: sálvame conforme á tu misericordia.
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 Y entiendan que esta es tu mano; [que] tú, Jehová, has hecho esto.
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 Maldigan ellos, y bendice tú: levántense, mas sean avergonzados, y regocíjese tu siervo.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Sean vestidos de ignominia los que me calumnian; y sean cubiertos de su confusión como con manto.
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 Yo alabaré á Jehová en gran manera con mi boca, y le loaré en medio de muchos.
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 Porque él se pondrá á la diestra del pobre, para librar su alma de los que le juzgan.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!

< Salmos 109 >