Salmos 102

1 Oración del pobre, cuando estuviere angustiado, y delante de Jehová derramare su lamento. JEHOVÁ, oye mi oración, y venga mi clamor á ti.

Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.

2 No escondas de mí tu rostro: en el día de mi angustia inclina á mí tu oído; el día que [te] invocare, apresúrate á responderme.

Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.

3 Porque mis días se han consumido como humo; y mis huesos cual tizón están quemados.

Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.

4 Mi corazón fué herido, y secóse como la hierba; por lo cual me olvidé de comer mi pan.

Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.

5 Por la voz de mi gemido mis huesos se han pegado á mi carne.

Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.

6 Soy semejante al pelícano del desierto; soy como el buho de las soledades.

Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.

7 Velo, y soy como el pájaro solitario sobre el tejado.

Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.

8 Cada día me afrentan mis enemigos; los que se enfurecen contra mí, hanse contra mí conjurado.

Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.

9 Por lo que como la ceniza á manera de pan, y mi bebida mezclo con lloro,

Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую

10 A causa de tu enojo y de tu ira; pues me alzaste, y me has arrojado.

через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.

11 Mis días son como la sombra que se va; y heme secado como la hierba.

Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.

12 Mas tú, Jehová, permanecerás para siempre, y tu memoria para generación y generación.

А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.

13 Tú levantándote, tendrás misericordia de Sión; porque el tiempo de tener misericordia de ella, porque el plazo es llegado.

Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.

14 Porque tus siervos aman sus piedras, y del polvo de ella tienen compasión.

Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.

15 Entonces temerán las gentes el nombre de Jehová, y todos los reyes de la tierra tu gloria;

Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.

16 Por cuanto Jehová habrá edificado á Sión, y en su gloria será visto;

Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.

17 Habrá mirado á la oración de los solitarios, y no habrá desechado el ruego de ellos.

Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.

18 Escribirse ha esto para la generación venidera: y el pueblo que se criará, alabará á JAH.

Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.

19 Porque miró de lo alto de su santuario; Jehová miró de los cielos á la tierra,

Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,

20 Para oir el gemido de los presos, para soltar á los sentenciados á muerte;

щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,

21 Porque cuenten en Sión el nombre de Jehová, y su alabanza en Jerusalem,

щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,

22 Cuando los pueblos se congregaren en uno, y los reinos, para servir á Jehová.

коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.

23 El afligió mi fuerza en el camino; acortó mis días.

Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.

24 Dije: Dios mío, no me cortes en el medio de mis días: por generación de generaciones son tus años.

Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.

25 Tú fundaste la tierra antiguamente, y los cielos son obra de tus manos.

На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.

26 Ellos perecerán, y tú permanecerás; y todos ellos como un vestido se envejecerán; como una ropa de vestir los mudarás, y serán mudados:

Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.

27 Mas tú eres el mismo, y tus años no se acabarán.

Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.

28 Los hijos de tus siervos habitarán, y su simiente será afirmada delante de ti.

Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».