Proverbios 30
1 PALABRAS de Agur, hijo de Jachê: La profecía que dijo el varón á Ithiel, á Ithiel y á Ucal.
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Ciertamente más rudo soy yo que ninguno, ni tengo entendimiento de hombre.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 Yo ni aprendí sabiduría, ni conozco la ciencia del Santo.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 ¿Quién subió al cielo, y descendió? ¿quién encerró los vientos en sus puños? ¿quién ató las aguas en un paño? ¿quién afirmó todos los términos de la tierra? ¿cuál es su nombre, y el nombre de su hijo, si sabes?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Toda palabra de Dios [es] limpia; es escudo á los que en él esperan.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 No añadas á sus palabras, porque no te reprenda, y seas hallado mentiroso.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Dos cosas te he demandado; no me [las] niegues antes que muera.
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Vanidad y palabra mentirosa aparta de mí. No me des pobreza ni riquezas; manténme del pan que he menester;
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 No sea que me harte, y [te] niegue, y diga, ¿Quién es Jehová? ó no sea que siendo pobre, hurte, y blasfeme el nombre de mi Dios.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 No acuses al siervo ante su señor, porque no te maldiga, y peques.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Hay generación que maldice á su padre, y á su madre no bendice.
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 Hay generación limpia en su opinión, si bien no se ha limpiado su inmundicia.
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 Hay generación cuyos ojos son altivos, y cuyos párpados son alzados.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 Hay generación cuyos dientes son espadas, y sus muelas cuchillos, para devorar á los pobres de la tierra, y de entre los hombres á los menesterosos.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 La sanguijuela tiene dos hijas [que se llaman], Trae, trae. Tres cosas hay que nunca se hartan; [aun] la cuarta nunca dice, Basta:
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 El sepulcro, y la matriz estéril, la tierra no harta de aguas, y el fuego que jamás dice, Basta. (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 El ojo que escarnece á su padre, y menosprecia la enseñanza de la madre, los cuervos lo saquen de la arroyada, y tráguenlo los hijos del águila.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Tres cosas me son ocultas; aun tampoco sé la cuarta:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 El rastro del águila en el aire; el rastro de la culebra sobre la peña; el rastro de la nave en medio de la mar; y el rastro del hombre en la moza.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Tal es el rastro de la mujer adúltera: come, y limpia su boca, y dice: No he hecho maldad.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Por tres cosas se alborota la tierra, y la cuarta no puede sufrir:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 Por el siervo cuando reinare; y por el necio cuando se hartare de pan;
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 Por la aborrecida cuando se casare; y por la sierva cuando heredare á su señora.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Cuatro cosas son de las más pequeñas de la tierra, y las mismas son más sabias que los sabios:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 Las hormigas, pueblo no fuerte, y en el verano preparan su comida;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 Los conejos, pueblo nada esforzado, y ponen su casa en la piedra;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 Las langostas, no tienen rey, y salen todas acuadrilladas;
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 La araña, ase con las manos, y está en palacios de rey.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Tres cosas hay de hermoso andar, y la cuarta pasea muy bien:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 El león, fuerte entre todos los animales, que no torna atrás por nadie;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 El [lebrel] ceñido de lomos; asimismo el macho cabrío; y un rey contra el cual ninguno se levanta.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 Si caiste, [fué] porque te enalteciste; y si mal pensaste, [pon] el dedo sobre la boca.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Ciertamente el que exprime la leche, sacará manteca; y el que recio se suena las narices, sacará sangre: y el que provoca la ira, causará contienda.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
