Proverbios 29
1 EL hombre que reprendido endurece la cerviz, de repente será quebrantado; ni habrá [para él] medicina.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 Cuando los justos dominan, el pueblo se alegra: mas cuando domina el impío, el pueblo gime.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 El hombre que ama la sabiduría, alegra á su padre: mas el que mantiene rameras, perderá la hacienda.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 El rey con el juicio afirma la tierra: mas el hombre de presentes la destruirá.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 El hombre que lisonjea á su prójimo, red tiende delante de sus pasos.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 En la prevaricación del hombre malo hay lazo: mas el justo cantará y se alegrará.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 Conoce el justo la causa de los pobres: [mas] el impío no entiende sabiduría.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Los hombres escarnecedores enlazan la ciudad: mas los sabios apartan la ira.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 Si el hombre sabio contendiere con el necio, que se enoje ó que se ría, no tendrá reposo.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 Los hombres sanguinarios aborrecen al perfecto: mas los rectos buscan su contentamiento.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 El necio da suelta á todo su espíritu; mas el sabio al fin le sosiega.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 Del señor que escucha la palabra mentirosa, todos sus ministros son impíos.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 El pobre y el usurero se encontraron: Jehová alumbra los ojos de ambos.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 El rey que juzga con verdad á los pobres, su trono será firme para siempre.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 La vara y la corrección dan sabiduría: mas el muchacho consentido avergonzará á su madre.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 Cuando los impíos son muchos, mucha es la prevaricación; mas los justos verán la ruina de ellos.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Corrige á tu hijo, y te dará descanso, y dará deleite á tu alma.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Sin profecía el pueblo será disipado: mas el que guarda la ley, bienaventurado él.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 El siervo no se corregirá con palabras: porque entiende, mas no corresponde.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 ¿Has visto hombre ligero en sus palabras? más esperanza hay del necio que de él.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 El que regala á su siervo desde su niñez, á la postre será su hijo.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 El hombre iracundo levanta contiendas; y el furioso muchas veces peca.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 La soberbia del hombre le abate; pero al humilde de espíritu sustenta la honra.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 El aparcero del ladrón aborrece su vida; oirá maldiciones, y no [lo] denunciará.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 El temor del hombre pondrá lazo: mas el que confía en Jehová será levantado.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Muchos buscan el favor del príncipe: mas de Jehová [viene] el juicio de cada uno.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 Abominación es á los justos el hombre inicuo; y abominación es al impío el de rectos caminos.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
