San Mateo 18

1 EN aquel tiempo se llegaron los discípulos á Jesús, diciendo: ¿Quién es el mayor en el reino de los cielos?

У той час учні прийшли до Ісуса, кажучи: ―Хто найбільший у Царстві Небесному?

2 Y llamando Jesús á un niño, le puso en medio de ellos,

[Ісус] покликав дитину, поставив її посеред них

3 Y dijo: De cierto os digo, que si no os volviereis, y fuereis como niños, no entraréis en el reino de los cielos.

і сказав: ―Істинно кажу вам: якщо не навернетесь і не станете, як діти, ніколи не увійдете в Царство Небесне.

4 Así que, cualquiera que se humillare como este niño, éste es el mayor en el reino de los cielos.

Отже, хто впокориться, як ця дитина, той великий у Царстві Небесному.

5 Y cualquiera que recibiere á un tal niño en mi nombre, á mí recibe.

І хто приймає таку дитину в ім’я Моє, Мене приймає.

6 Y cualquiera que escandalizare á alguno de estos pequeños que creen en mí, mejor le fuera que se le colgase al cuello una piedra de molino de asno, y que se le anegase en el profundo de la mar.

Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й втопили у відкритому морі.

7 ¡Ay del mundo por los escándalos! porque necesario es que vengan escándalos; mas ¡ay de aquel hombre por el cual viene el escándalo!

Горе світові від спокус, бо спокуси повинні приходити, але горе тій людині, через яку приходить спокуса.

8 Por tanto, si tu mano ó tu pie te fuere ocasión de caer, córtalo y échalo de ti: mejor te es entrar cojo ó manco en la vida, que teniendo dos manos ó dos pies ser echado en el fuego eterno. (aiōnios g166)

Якщо твоя рука або нога спокушає тебе, відріж її та відкинь від себе: краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві руки або дві ноги, бути вкинутим у вогонь вічний. (aiōnios g166)

9 Y si tu ojo te fuere ocasión de caer, sácalo y échalo de ti: mejor te es entrar con un solo ojo en la vida, que teniendo dos ojos ser echado en el infierno del fuego. (Geenna g1067)

І якщо твоє око спокушає тебе, вирви його та відкинь від себе. Краще тобі увійти в життя однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну вогняну. (Geenna g1067)

10 Mirad no tengáis en poco á alguno de estos pequeños; porque os digo que sus ángeles en los cielos ven siempre la faz de mi Padre que está en los cielos.

Стережіться, щоб ви не зневажали жодного з цих малих, бо кажу вам: їхні ангели на небі завжди бачать обличчя Мого Небесного Отця.

11 Porque el Hijo del hombre ha venido para salvar lo que se había perdido.

Адже Син Людський прийшов знайти та спасти загублене.

12 ¿Qué os parece? Si tuviese algún hombre cien ovejas, y se descarriase una de ellas, ¿no iría por los montes, dejadas las noventa y nueve, á buscar la que se había descarriado?

Як ви вважаєте, якщо в одного чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не залишить він дев’яносто дев’ять на горах та не піде шукати заблудлу?

13 Y si aconteciese hallarla, de cierto os digo, que más se goza de aquélla, que de las noventa y nueve que no se descarriaron.

І коли станеться, що знаходить її, істинно кажу вам: радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали.

14 Así, no es la voluntad de vuestro Padre que está en los cielos, que se pierda uno de estos pequeños.

Так само й ваш Небесний Отець не бажає, щоб загинув хоч один із цих малих.

15 Por tanto, si tu hermano pecare contra ti, ve, y redargúyele entre ti y él solo: si te oyere, has ganado á tu hermano.

Якщо твій брат згрішив проти тебе, іди та докори йому наодинці. Якщо він послухає, то ти повернув собі брата.

16 Mas si no [te] oyere, toma aún contigo uno ó dos, para que en boca de dos ó de tres testigos conste toda palabra.

Якщо ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилось кожне слово.

17 Y si no oyere á ellos, dilo á la iglesia: y si no oyere á la iglesia, tenle por étnico y publicano.

Якщо ж він відмовиться слухати, скажи Церкві. Якщо не послухається Церкви, нехай буде для тебе, як язичник і митник.

18 De cierto os digo [que] todo lo que ligareis en la tierra, será ligado en el cielo; y todo lo que desatareis en la tierra, será desatado en el cielo.

Істинно кажу вам: зв’язане вами на землі, буде зв’язане на небі, і все, розв’язане на землі, буде розв’язане на небі.

19 Otra vez os digo, que si dos de vosotros se convinieren en la tierra, de toda cosa que pidieren, les será hecho por mi Padre que está en los cielos.

Знов істинно кажу вам: якщо двоє з вас на землі погодяться просити про щось, то все їм буде дано Моїм Небесним Отцем.

20 Porque donde están dos ó tres congregados en mi nombre, allí estoy en medio de ellos.

Адже там, де двоє або троє з вас зберуться в ім’я Моє, там і Я посеред них.

21 Entonces Pedro, llegándose á él, dijo: Señor, ¿cuántas veces perdonaré á mi hermano que pecare contra mí? ¿hasta siete?

Тоді підійшов Петро та спитав Ісуса: ―Господи, як часто прощати брата, який згрішить проти мене? Чи до семи разів?

22 Jesús le dice: No te digo hasta siete, mas aun hasta setenta veces siete.

Ісус відповів йому: ―Не кажу тобі до семи, а до сімдесяти разів по сім.

23 Por lo cual, el reino de los cielos es semejante á un hombre rey, que quiso hacer cuentas con sus siervos.

Отже, Царство Небесне схоже на царя, який бажав розрахуватись зі своїми рабами.

24 Y comenzando á hacer cuentas, le fué presentado uno que le debía diez mil talentos.

Коли почав розраховуватись, привели до нього одного, який був винен десять тисяч талантів

25 Mas á éste, no pudiendo pagar, mandó su señor venderle, y á su mujer é hijos, con todo lo que tenía, y que se [le] pagase.

Оскільки він не мав, чим заплатити, господар наказав продати його, дружину, дітей та все його майно й заплатити [борг].

26 Entonces aquel siervo, postrado, le adoraba, diciendo: Señor, ten paciencia conmigo, y yo te lo pagaré todo.

Тоді раб, впавши ниць, благав його, кажучи: «Будь терплячим зі мною, і я все поверну тобі».

27 El señor, movido á misericordia de aquel siervo, le soltó y le perdonó la deuda.

Змилосердившись, господар того раба відпустив його та простив борг.

28 Y saliendo aquel siervo, halló á uno de sus consiervos, que le debía cien denarios; y trabando de él, le ahogaba, diciendo: Págame lo que debes.

Коли той раб вийшов, то зустрів одного зі своїх товаришів, який був винен йому сто динаріїв, схопив його та почав душити кажучи: «Віддай мені все, що винен!»

29 Entonces su consiervo, postrándose á sus pies, le rogaba, diciendo: Ten paciencia conmigo, y yo te lo pagaré todo.

Тоді його товариш упав ниць та благав його, кажучи: «Будь терплячим зі мною, і я все поверну тобі».

30 Mas él no quiso; sino fué, y le echó en la cárcel hasta que pagase la deuda.

Але той не схотів і кинув його до в’язниці, доки не віддасть боргу.

31 Y viendo sus consiervos lo que pasaba, se entristecieron mucho, y viniendo, declararon á su señor todo lo que había pasado.

Побачивши, що сталося, його товариші дуже засмутилися та пішли й сказали про все, що сталося, господареві.

32 Entonces llamándole su señor, le dice: Siervo malvado, toda aquella deuda te perdoné, porque me rogaste:

Тоді, покликавши його, господар сказав йому: «Лукавий рабе! Я простив тобі весь борг, як ти просив мене!

33 ¿No te convenía también á ti tener misericordia de tu consiervo, como también yo tuve misericordia de ti?

Хіба не належало тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як і я змилосердився над тобою?»

34 Entonces su señor, enojado, le entregó á los verdugos, hasta que pagase todo lo que le debía.

І, розгнівавшись, господар віддав його катам, поки не віддасть боргу.

35 Así también hará con vosotros mi Padre celestial, si no perdonareis de vuestros corazones cada uno á su hermano sus ofensas.

Так зробить і Отець Мій Небесний з вами, якщо кожен із вас не прощатиме свого брата від усього серця.