Marcos 15
1 Y LUEGO por la mañana, habiendo tenido consejo los príncipes de los sacerdotes con los ancianos, y con los escribas, y con todo el concilio, llevaron á Jesús atado, y le entregaron á Pilato.
Вранці наступного дня первосвященники скликали раду разом зі старійшинами, книжниками та всім Синедріоном. Потім зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові.
2 Y Pilato le preguntó: ¿Eres tú el Rey de los Judíos? Y respondiendo él, le dijo: Tú [lo] dices.
Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? [Ісус] відповів: ―Ти кажеш це!
3 Y los príncipes de los sacerdotes le acusaban mucho.
Первосвященники звинувачували Його в багатьох речах.
4 Y le preguntó otra vez Pilato, diciendo: ¿No respondes algo? Mira de cuántas cosas te acusan.
Пилат знов запитав Ісуса: ―Ти нічого не відповідаєш? Дивись, скільки проти Тебе обвинувачень!
5 Mas Jesús ni aun con eso respondió; de modo que Pilato se maravillaba.
Але Ісус більше нічого не відповідав, і Пилат дуже здивувався.
6 Empero en el día de la fiesta les soltaba un preso, cualquiera que pidiesen.
На кожне свято [намісник] відпускав їм одного з в’язнів, якого вони просили.
7 Y había uno, que se llamaba Barrabás, preso con sus compañeros de motín que habían hecho muerte en una revuelta.
У той час був один в’язень, на ім’я Варавва, який разом із бунтівниками був винний у вбивстві.
8 Y viniendo la multitud, comenzó á pedir [hiciese] como siempre les había hecho.
Люди прийшли й почали просити Пилата, щоб він зробив, як завжди.
9 Y Pilato les respondió, diciendo: ¿Queréis que os suelte al Rey de los Judíos?
Пилат відповів їм: ―Чи бажаєте, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
10 Porque conocía que por envidia le habían entregado los príncipes de los sacerdotes.
Бо він знав, що через заздрощі первосвященники видали Ісуса.
11 Mas los príncipes de los sacerdotes incitaron á la multitud, que les soltase antes á Barrabás.
Але первосвященники вмовили людей просити, щоб краще відпустив їм Варавву.
12 Y respondiendo Pilato, les dice otra vez: ¿Qué pues queréis que haga del que llamáis Rey de los Judíos?
Пилат знову звернувся до них: ―А що хочете, щоб я зробив із Тим, Кого називаєте Царем юдеїв?
13 Y ellos volvieron á dar voces: Crucifícale.
Вони ж знов закричали: ―Розіпни Його!
14 Mas Pilato les decía: ¿Pues qué mal ha hecho? Y ellos daban más voces: Crucifícale.
Пилат запитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Розіпни Його!
15 Y Pilato, queriendo satisfacer al pueblo, les soltó á Barrabás, y entregó á Jesús, después de azotarle, para que fuese crucificado.
І так Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
16 Entonces los soldados le llevaron dentro de la sala, es á saber, al Pretorio; y convocan toda la cohorte.
Воїни відвели Ісуса до двору, тобто до преторії, та скликали всю когорту.
17 Y le visten de púrpura; y poniéndole una corona tejida de espinas,
Вони наділи на Нього багряницю, сплели та поклали на голову вінок із тернини.
18 Comenzaron luego á saludarle: ¡Salve, Rey de los Judíos!
І почали вітати Його: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
19 Y le herían en la cabeza con una caña, y escupían en él, y le adoraban hincadas las rodillas.
Вони били Його тростиною по голові, плювали на Нього й, падаючи на коліна, вклонялися Йому.
20 Y cuando le hubieron escarnecido, le desnudaron la púrpura, y le vistieron sus propios vestidos, y le sacaron para crucificarle.
Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса багряницю, надягнули на Нього Його одяг і відвели, щоб розіп’яти Його.
21 Y cargaron á uno que pasaba, Simón Cireneo, padre de Alejandro y de Rufo, que venía del campo, para que llevase su cruz.
[Воїни] примусили одного перехожого, Симона з Кирени, що повертався з поля, батька Олександра та Руфа, нести хрест Ісуса.
22 Y le llevan al lugar de Gólgotha, que declarado quiere decir: Lugar de la Calavera.
Привели Ісуса на Голгофу (що в перекладі означає «місце Черепа»).
23 Y le dieron á beber vino mezclado con mirra; mas él no lo tomó.
Дали Йому [випити] вина, змішаного з миррою, але Він не взяв.
24 Y cuando le hubieron crucificado, repartieron sus vestidos, echando suertes sobre ellos, qué llevaría cada uno.
Потім, розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
25 Y era la hora de las tres cuando le crucificaron.
Коли Його розіп’яли, була третя година.
26 Y el título escrito de su causa era: EL REY DE LOS JUDIOS.
І написали Його провину: цар юдеїв.
27 Y crucificaron con él dos ladrones, uno á su derecha, y el otro á su izquierda.
Разом із Ним розіп’яли двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
28 Y se cumplió la Escritura, que dice: Y con los inicuos fué contado.
І збулося сказане у Святому Писанні: «Його зараховано до злочинців».
29 Y los que pasaban le denostaban, meneando sus cabezas, y diciendo: ¡Ah! tú que derribas el templo de Dios, y en tres días lo edificas,
Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами й казали: «Гей! Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні.
30 Sálvate á ti mismo, y desciende de la cruz.
Спаси Себе Самого, зійди з хреста!»
31 Y de esta manera también los príncipes de los sacerdotes escarneciendo, decían unos á otros, con los escribas: A otros salvó, á sí mismo no se puede salvar.
Первосвященники разом із книжниками також насміхалися з Нього, кажучи між собою: «Інших рятував, а Себе не може врятувати!
32 El Cristo, Rey de Israel, descienda ahora de la cruz, para que veamos y creamos. También los que estaban crucificados con él le denostaban.
Якщо Він насправді Христос, Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, щоб ми побачили й повірили!» І ті, що були розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
33 Y cuando vino la hora de sexta, fueron hechas tinieblas sobre toda la tierra hasta la hora de nona.
Близько шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
34 Y á la hora de nona, exclamó Jesús á gran voz, diciendo: Eloi, Eloi, ¿lama sabachthani? que declarado, quiere decir: Dios mío, Dios mío, ¿por qué me has desamparado?
А о дев’ятій Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лема савахтані?» (що в перекладі означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»)
35 Y oyéndole unos de los que estaban [allí], decían: He aquí, llama á Elías.
Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Дивіться, Він кличе Іллю!»
36 Y corrió uno, y empapando una esponja en vinagre, y poniéndola en una caña, le dió á beber, diciendo: Dejad, veamos si vendrá Elías á quitarle.
Хтось побіг, наповнив губку кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити, кажучи: «Облиште, побачимо, чи прийде Ілля зняти Його!»
37 Mas Jesús, dando una grande voz, espiró.
Ісус же, голосно скрикнувши, віддав духа.
38 Entonces el velo del templo se rasgó en dos, de alto á bajo.
Завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу.
39 Y el centurión que estaba delante de él, viendo que había espirado así clamando, dijo: Verdaderamente este hombre era el Hijo de Dios.
Сотник, який стояв навпроти Нього, побачивши, як Він помер, промовив: «Цей чоловік справді був Сином Божим!»
40 Y también estaban [algunas] mujeres mirando de lejos; entre las cuales estaba María Magdalena, y María la madre de Jacobo el menor y de José, y Salomé;
Були там і деякі жінки, які стояли поодаль і дивилися. Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова молодшого та Йосії, і Саломія.
41 Las cuales, estando aún él en Galilea, le habían seguido, y le servían; y otras muchas que juntamente con él habían subido á Jerusalem.
Коли Він був ще в Галілеї, вони слідували за Ним та служили Йому. Було й багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
42 Y cuando fué la tarde, porque era la preparación, es decir, la víspera del sábado,
Коли настав вечір, – а був день Приготування перед Суботою, –
43 José de Arimatea, senador noble, que también esperaba el reino de Dios, vino, y osadamente entró á Pilato, y pidió el cuerpo de Jesús.
прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, який теж очікував Царства Божого. Він наважився піти до Пилата та просити тіло Ісуса.
44 Y Pilato se maravilló que ya fuese muerto; y haciendo venir al centurión, preguntóle si era ya muerto.
Коли Пилат дізнався, що Ісус уже помер, то здивувався й, покликавши сотника, запитав у нього, чи давно Ісус помер.
45 Y enterado del centurión, dió el cuerpo á José:
Довідавшись від сотника, [що Ісус дійсно помер], він віддав тіло Йосифові.
46 El cual compró una sábana, y quitándole, le envolvió en la sábana: y le puso en un sepulcro que estaba cavado en una peña; y revolvió una piedra á la puerta del sepulcro.
[Йосиф] купив льняну тканину і, знявши [тіло Ісуса], обгорнув його в полотно й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі. До входу в гробницю привалив камінь.
47 Y María Magdalena, y María [madre] de José, miraban donde era puesto.
Марія Магдалина та Марія, [мати] Йосії, дивилися, де Його поховали.
