Job 38
1 Y RESPONDIÓ Jehová á Job desde un torbellino, y dijo:
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 ¿Quién es ése que oscurece el consejo con palabras sin sabiduría?
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 Ahora ciñe como varón tus lomos; yo te preguntaré, y hazme saber tú.
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 ¿Dónde estabas cuando yo fundaba la tierra? házme[lo] saber, si tienes inteligencia.
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 ¿Quién ordenó sus medidas, si lo sabes? ¿ó quién extendió sobre ella cordel?
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 ¿Sobre qué están fundadas sus basas? ¿ó quién puso su piedra angular,
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 Cuando las estrellas todas del alba alababan, y se regocijaban todos los hijos de Dios?
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 ¿Quién encerró con puertas la mar, cuando se derramaba por fuera [como] saliendo de madre;
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 Cuando puse yo nubes por vestidura suya, y por su faja oscuridad.
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
10 Y establecí sobre ella mi decreto, y le puse puertas y cerrojo,
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 Y dije: Hasta aquí vendrás, y no pasarás adelante, y ahí parará la hinchazón de tus ondas?
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 ¿Has tú mandado á la mañana en tus días? ¿has mostrado al alba su lugar,
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 Para que ocupe los fines de la tierra, y que sean sacudidos de ella los impíos?
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 Trasmúdase como lodo bajo de sello, y viene á estar como [con] vestidura:
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 Mas la luz de los impíos es quitada de ellos, y el brazo enaltecido es quebrantado.
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 ¿Has entrado tú hasta los profundos de la mar, y has andado escudriñando el abismo?
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 ¿Hante sido descubiertas las puertas de la muerte, y has visto las puertas de la sombra de muerte?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 ¿Has tú considerado hasta las anchuras de la tierra? Declara si sabes todo esto.
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 ¿Por dónde va el camino á la habitación de la luz, y dónde está el lugar de las tinieblas?
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 ¿Si llevarás tú [ambas cosas] á sus términos, y entenderás las sendas de su casa?
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 ¿Sabíaslo tú porque hubieses ya nacido, ó [porque es] grande el número de tus días?
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 ¿Has tú entrado en los tesoros de la nieve, ó has visto los tesoros del granizo,
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 Lo cual tengo yo reservado para el tiempo de angustia, para el día de la guerra y de la batalla?
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 ¿Por qué camino se reparte la luz, y se esparce el viento solano sobre la tierra?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 ¿Quién repartió conducto al turbión, y camino á los relámpagos y truenos,
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
26 Haciendo llover sobre la tierra deshabitada, sobre el desierto, donde no hay hombre,
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 Para hartar la [tierra] desierta é inculta, y para hacer brotar la tierna hierba?
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 ¿Tiene la lluvia padre? ¿ó quién engendró las gotas del rocío?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 ¿De qué vientre salió el hielo? y la escarcha del cielo, ¿quién la engendró?
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 Las aguas se endurecen á manera de piedra, y congélase la haz del abismo.
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 ¿Podrás tú impedir las delicias de las Pléyades, ó desatarás las ligaduras del Orión?
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 ¿Sacarás tú á su tiempo los signos de los cielos, ó guiarás el Arcturo con sus hijos?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 ¿Supiste tú las ordenanzas de los cielos? ¿dispondrás tú de su potestad en la tierra?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 ¿Alzarás tú á las nubes tu voz, para que te cubra muchedumbre de aguas?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 ¿Enviarás tú los relámpagos, para que ellos vayan? ¿y diránte ellos: Henos aquí?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 ¿Quién puso la sabiduría en el interior? ¿ó quién dió al entendimiento la inteligencia?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 ¿Quién puso por cuenta los cielos con sabiduría? y los odres de los cielos, ¿quién los hace parar,
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 Cuando el polvo se ha convertido en dureza, y los terrones se han pegado unos con otros?
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 ¿CAZARÁS tú la presa para el león? ¿y saciarás el hambre de los leoncillos,
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 Cuando están echados en las cuevas, ó se están en sus guaridas para acechar?
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 ¿Quién preparó al cuervo su alimento, cuando sus pollos claman á Dios, bullendo de un lado á otro por carecer de comida?
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
