Job 34
1 ADEMÁS respondió Eliú, y dijo:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Oid, sabios, mis palabras; y vosotros, doctos, estadme atentos.
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 Porque el oído prueba las palabras, como el paladar gusta para comer.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Escojamos para nosotros el juicio, conozcamos entre nosotros cuál [sea] lo bueno:
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 Porque Job ha dicho: Yo soy justo, y Dios me ha quitado mi derecho.
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 ¿He de mentir yo contra mi razón? Mi saeta es gravosa sin [haber yo] prevaricado.
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 ¿Qué hombre hay como Job, que bebe el escarnio como agua?
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 Y va en compañía con los que obran iniquidad, y anda con los hombres maliciosos.
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 Porque ha dicho: De nada servirá al hombre el conformar su voluntad con Dios.
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 Por tanto, varones de seso, oidme: Lejos esté de Dios la impiedad, y del Omnipotente la iniquidad.
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Porque él pagará al hombre según su obra, y él le hará hallar conforme á su camino.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 Sí, por cierto, Dios no hará injusticia, y el Omnipotente no pervertirá el derecho.
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 ¿Quién visitó por él la tierra? ¿y quién puso en orden todo el mundo?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 Si él pusiese sobre el [hombre] su corazón, y recogiese así su espíritu y su aliento,
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 Toda carne perecería juntamente, y el hombre se tornaría en polvo.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Si pues [hay en ti] entendimiento, oye esto: escucha la voz de mis palabras.
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 ¿Enseñorearáse el que aborrece juicio? ¿y condenarás tú al que es tan justo?
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 ¿Hase de decir al rey: Perverso; y á los príncipes: Impíos?
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 ¿[Cuánto menos á] aquel que no hace acepción de personas de príncipes, ni el rico es de él más respetado que el pobre? porque todos son obras de sus manos.
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 En un momento morirán, y á media noche se alborotarán los pueblos, y pasarán, y sin mano será quitado el poderoso.
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 Porque sus ojos están sobre los caminos del hombre, y ve todos sus pasos.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 No hay tinieblas ni sombra de muerte donde se encubran los que obran maldad.
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 No carga pues él al hombre más [de lo justo], para que vaya con Dios á juicio.
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 El quebrantará á los fuertes sin pesquisa, y hará estar otros en su lugar.
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 Por tanto él hará notorias las obras de ellos, cuando los trastornará en la noche, y serán quebrantados.
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 Como á malos los herirá en lugar donde sean vistos:
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 Por cuanto así se apartaron de él, y no consideraron todos sus caminos;
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 Haciendo venir delante de él el clamor del pobre, y que oiga el clamor de los necesitados.
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 Y si él diere reposo, ¿quién inquietará? si escondiere el rostro, ¿quién lo mirará? [Esto] sobre una nación, y lo mismo sobre un hombre;
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 Haciendo que no reine el hombre hipócrita para vejaciones del pueblo.
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 De seguro conviene se diga á Dios: Llevado he ya [castigo], no [más] ofenderé:
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 Enséñame tú lo que yo no veo: que si hice mal, no lo haré más.
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 ¿[Ha de ser eso] según tu mente? El te retribuirá, ora rehuses, ora aceptes, y no yo: di si no, lo que tú sabes.
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Los hombres de seso dirán conmigo, y el hombre sabio me oirá:
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 Que Job no habla con sabiduría, y que sus palabras no son con entendimiento.
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 Deseo yo que Job sea probado ampliamente, á causa de sus respuestas por los hombres inicuos.
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 Porque á su pecado añadió impiedad: bate las manos entre nosotros, y contra Dios multiplica sus palabras.
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
