Job 22
1 Y RESPONDIÓ Eliphaz Temanita, y dijo:
І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 ¿Traerá el hombre provecho á Dios, porque el sabio sea provechoso á sí mismo?
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
3 ¿Tiene su contentamiento el Omnipotente en que tú seas justificado, ó provecho de que tú hagas perfectos tus caminos?
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 ¿Castigaráte acaso, ó vendrá contigo á juicio porque te teme?
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
5 Por cierto tu malicia es grande, y tus maldades no tienen fin.
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
6 Porque sacaste prenda á tus hermanos sin causa, é hiciste desnudar las ropas de los desnudos.
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
7 No diste de beber agua al cansado, y detuviste el pan al hambriento.
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
8 Empero el hombre pudiente tuvo la tierra; y habitó en ella el distinguido.
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
9 Las viudas enviaste vacías, y los brazos de los huérfanos fueron quebrados.
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
10 Por tanto hay lazos alrededor de ti, y te turba espanto repentino;
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
11 O tinieblas, porque no veas; y abundancia de agua te cubre.
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
12 ¿No está Dios en la altura de los cielos? Mira lo encumbrado de las estrellas, cuán elevadas están.
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
13 ¿Y dirás tú: Qué sabe Dios? ¿cómo juzgará por medio de la oscuridad?
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 Las nubes son su escondedero, y no ve; y por el circuito del cielo se pasea.
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
15 ¿Quieres tú guardar la senda antigua, que pisaron los hombres perversos?
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
16 Los cuales fueron cortados antes de tiempo, cuyo fundamento fué como un río derramado:
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
17 Que decían á Dios: Apártate de nosotros. ¿Y qué les había hecho el Omnipotente?
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
18 Habíales él henchido sus casas de bienes. Sea empero el consejo de ellos lejos de mí.
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 Verán los justos y se gozarán; y el inocente los escarnecerá, [diciendo]:
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
20 Fué cortada nuestra sustancia, habiendo consumido el fuego el resto de ellos.
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
21 Amístate ahora con él, y tendrás paz; y por ello te vendrá bien.
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
22 Toma ahora la ley de su boca, y pon sus palabras en tu corazón.
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 Si te tornares al Omnipotente, serás edificado; alejarás de tu tienda la aflicción;
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
24 Y tendrás más oro que tierra, y como piedras de arroyos oro de Ophir;
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
25 Y el Todopoderoso será tu defensa, y tendrás plata á montones.
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
26 Porque entonces te deleitarás en el Omnipotente, y alzarás á Dios tu rostro.
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
27 Orarás á él, y él te oirá; y tú pagarás tus votos.
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
28 Determinarás asimismo una cosa, y serte ha firme; y sobre tus caminos resplandecerá luz.
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
29 Cuando fueren abatidos, dirás tú: Ensalzamiento [habrá]: y [Dios] salvará al humilde de ojos.
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 El libertará la isla del inocente; y por la limpieza de tus manos será librada.
Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
