< Salmos 9 >
1 Alabaré a Jehová con todo mi corazón: contaré todas tus maravillas.
Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
2 Alegrarme he, y gozarme he en ti: cantaré a tu nombre, o! Altísimo.
Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
3 Por haber sido mis enemigos vueltos atrás: caerán y perecerán delante de ti.
Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
4 Porque has hecho mi juicio y mi causa: sentástete en trono juzgando justicia.
Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
5 Reprendiste gentes, destruiste al malo, raíste el nombre de ellos para siempre y eternalmente.
Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
6 O! enemigo, acabados son los asolamientos para siempre: y las ciudades que derribaste, su memoria pereció con ellas.
О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
7 Y Jehová quedará para siempre, él ha aparejado para juicio su trono.
Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
8 Y él juzgará al mundo con justicia, juzgará a los pueblos con rectitud.
і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
9 Y será Jehová refugio al pobre, refugio en tiempos de la angustia.
І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
10 Y confiarán en ti los que saben tu nombre, por cuanto no desamparaste a los que te buscaron, o! Jehová.
І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
11 Cantád a Jehová, el que habita en Sión: notificád en los pueblos sus obras.
Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
12 Porque, demandando las sangres se acordó de ellos: no se olvidó del clamor de los pobres.
бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
13 Ten misericordia de mí, Jehová: mira la aflicción que sufro de los que me aborrecen, ensalzador mío de las puertas de la muerte.
Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
14 Para que cuente yo todas tus alabanzas en las puertas de la hija de Sión: y me regocije en tu salud.
щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
15 Hundiéronse las gentes en el foso que hicieron: en la red que escondieron fue tomado su pie.
Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
16 Jehová fue conocido en el juicio que hizo: en la obra de sus manos fue enlazado el malo: Consideración. (Selah)
Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
17 Volverse han los malos al infierno: todas las gentes que se olvidan de Dios. (Sheol )
Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, (Sheol )
18 Porque no para siempre será olvidado el necesitado: ni la esperanza de los pobres perecerá para siempre.
бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
19 Levántate, o! Jehová, no se fortalezca el hombre: sean juzgadas las naciones delante de ti.
Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
20 Pon, o! Jehová, temor en ellos: conozcan las gentes que son hombres. (Selah)
Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)