Salmos 80
1 O! Pastor de Israel, escucha: tú que pastoreas, como a ovejas, a José: tú que estás entre los querubines, resplandece.
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Despierta tu valentía delante de Efraím, y de Ben-jamín, y de Manasés: y ven a salvarnos.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 O! Dios, háznos tornar: y haz resplandecer tu rostro, y seremos salvos.
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 Jehová Dios de los ejércitos, ¿hasta cuándo te airarás contra la oración de tu pueblo?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 Dísteles a comer pan de lágrimas: y dísteles a beber lágrimas con medida.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 Pusístenos por contienda a nuestros vecinos: y nuestros enemigos se burlan de nosotros entre sí.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 O! Dios de los ejércitos, háznos tornar: y haz resplandecer tu rostro, y seremos salvos.
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 Hiciste venir la vid de Egipto: echaste a los Gentiles, y la plantaste.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 Limpiaste el lugar delante de ella: e hiciste arraigar sus raíces, e hinchió la tierra.
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 Los montes fueron cubiertos de su sombra: y sus ramas como cedros de Dios.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 Enviaste o! Señor, sus ramas hasta la mar: y hasta el río sus mugrones.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 ¿Por qué aportillaste sus vallados, y la cogieron todos los que pasaron por el camino?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 Destruyóla el puerco montés, y la pació la bestia del campo.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 O! Dios de los ejércitos, vuelve ahora: mira desde el cielo, y vé, y visita esta vid.
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 Y la planta que tu diestra plantó: y sobre el mugrón que tú corroboraste para ti.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 Quemada a fuego está, y talada: perezcan por la reprensión de tu rostro.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Sea tu mano sobre el varón de tu diestra: sobre el hijo del hombre que tú corroboraste para ti.
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 Y no nos tornaremos de ti: darnos has vida, e invocaremos tu nombre.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 O! Jehová, Dios de los ejércitos, háznos tornar, haz resplandecer tu rostro, y seremos salvos.
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
