Salmos 73
1 Ciertamente bueno es a Israel Dios, a los limpios de corazón.
Псалом Аса́фів.
2 Y yo, casi se apartaron mis pies; poco faltó, para que no resbalasen mis pasos.
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 Porque tuve envidia a los malvados, viendo la paz de los impíos.
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 Porque no hay ataduras para su muerte: antes su fortaleza está entera.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 En el trabajo humano no están: ni son azotados con los hombres.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Por tanto soberbia los corona: cúbrense de vestido de violencia.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 Sus ojos están salidos de gruesos: pasan los pensamientos de su corazón.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 Soltáronse, y hablan con maldad de hacer violencia: hablan de lo alto.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 Ponen en el cielo su boca: y su lengua pasea la tierra.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 Por tanto su pueblo volverá aquí, que aguas en abundancia les son exprimidas.
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 Y dirán: ¿Cómo sabe Dios? ¿Y, si hay conocimiento en lo alto?
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 He aquí, estos impíos, y quietos del mundo alcanzaron riquezas:
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 Verdaderamente en vano he limpiado mi corazón: y he lavado mis manos en limpieza;
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 Y he sido azotado todo el día: y castigado por las mañanas.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 Si decía: Contar lo he así: he aquí, habré negado la nación de tus hijos.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 Pensaré pues para saber esto: es trabajo en mis ojos.
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 Hasta que venga al santuario de Dios; entonces entenderé la postrimería de ellos.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 Ciertamente los has puesto en deslizaderos: hacerlos has caer en asolamientos.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 ¡Cómo han sido asolados! ¡cuán en un punto! Acabáronse: fenecieron con turbaciones.
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 Como sueño de el que despierta. Señor, cuando despertares, menospreciarás sus apariencias.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 Ciertamente mi corazón se acedó: y en mis riñones sentía punzadas.
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 Mas yo era ignorante, y no entendía; era una bestia acerca de ti.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 Aunque yo siempre estaba contigo: y así echaste mano a mi mano derecha:
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 Guiásteme en tu consejo: y después me recibirás con gloria.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 ¿A quién tengo yo en los cielos? Y contigo nada quiero en la tierra.
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 Desmáyase mi carne y mi corazón, ¡o roca de mi corazón! que mi porción es Dios para siempre.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 Porque, he aquí, los que se alejan de ti, perecerán: tú cortas a todo aquel que rompe tu pacto.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 Y yo, el acercarme a Dios, me es el bien: he puesto en el Señor Jehová mi esperanza, para contar todas tus obras.
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
