Salmos 59
1 Escápame de mis enemigos, o! Dios mío: líbrame de los que se levantan contra mí.
Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли́ його дім, щоб убити його. Ви́зволь мене від моїх ворогі́в, о мій Боже, від напасникі́в моїх охорони́ Ти мене!
2 Escápame de los que obran iniquidad, y sálvame de los varones de sangres:
Ви́зволь мене від злочи́нців, і спаси мене від кровоже́рних,
3 Porque, he aquí, han asechado a mi vida: hánse juntado contra mí fuertes sin rebelión mía, y sin pecado mío, o! Jehová.
бо ось причаї́лись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
4 Sin mi delito corren, y se aperciben: despierta para encontrarme, y mira.
Без моєї провини вони он збігаються та готу́ються, — устань же назу́стріч мені та побач!
5 Y tú, Jehová Dios de los ejércitos, Dios de Israel, despierta a visitar todas las naciones: no hayas misericordia de todos los que se rebelan con iniquidad. (Selah)
І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покара́ти всіх поган, — і не помилуй ніко́го із зра́дників злих! (Се́ла)
6 Volverse han a la tarde, ladrarán como perros, y rodearán la ciudad.
На́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту,
7 He aquí, hablarán con su boca: espadas están en sus labios, porque, ¿Quién lo oye?
й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує.
8 Mas tú, Jehová, te reirás de ellos: harás burla de todas las gentes.
Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!
9 Para ti reservaré su fortaleza: porque Dios es mi defensa.
Тверди́не моя, я Тебе пильнува́тиму, — бо Бог оборо́на моя!
10 El Dios de mi misericordia me prevendrá: Dios me hará ver en mis enemigos venganza.
Мій Бог, — Його милість мене попере́дила, Бог учинить мені, що побачу паді́ння своїх ворогів!
11 No los matarás, porque mi pueblo no se olvide; házlos vagabundos con tu fortaleza, y abatelos, o! Jehová, escudo nuestro.
Не вбива́й їх, щоб наро́д мій цього не забув, — міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
12 Por el pecado de su boca, por la palabra de sus labios, y sean presos por su soberbia: y cuenten de maldición y de enflaquecimiento,
Гріх їхніх уст — слово губ їхніх, і нехай вони схо́плені будуть своєю пихо́ю, і за клятву й брехню, яку кажуть!
13 Acába los con furor, acába los y no sean: y sepan que Dios domina en Jacob hasta los fines de la tierra. (Selah)
У гніві їх знищ, знищ — і хай їх не буде, і хай знають вони, що царю́є Бог в Якові, аж до кі́нців землі! (Се́ла)
14 Y vuelvan a la tarde, y ladren como perros: y rodeen la ciudad.
А на́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту.
15 Anden ellos vagabundos para hallar que comer: y si no se hartaren, murmuren.
Вони ве́штатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдя́ться, то ска́ржитись будуть.
16 Y yo cantaré tu fortaleza y loaré de mañana tu misericordia: porque has sido mi amparo, y refugio en el día de mi angustia.
А я буду співати про силу Твою, буду радісно вра́нці хвалити Твою милісти, бо для мене Ти був в день недолі моєї тверди́нею й за́хистом!
17 Fortaleza mía, a ti cantaré: porque eres Dios de mi amparo, Dios de mi misericordia.
Тверди́не моя, — до Тебе співати я буду, бо Бог оборо́на моя, милости́вий мій Боже!
