Salmos 49
1 Oíd esto todos los pueblos: escuchád todos los habitadores del mundo:
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
2 Así los hijos de los hombres como los hijos de los varones: juntamente el rico y el pobre.
і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
3 Mi boca hablará sabidurías: y el pensamiento de mi corazón inteligencias.
— мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
4 Acomodaré a ejemplos mi oído: declararé con la arpa mi enigma.
нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
5 ¿Por qué temeré en los días de adversidad, cuando la iniquidad de mis calcañares me cercará?
Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
6 Los que confían en sus haciendas, y en la multitud de sus riquezas se jactan;
які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
7 Ninguno redimiendo redimirá al hermano: ni dará a Dios su rescate.
Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
8 Porque la redención de su alma es de gran precio: y no se hará jamás,
бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
9 Que viva adelante para siempre: y nunca vea la sepultura.
щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
10 Porque se ve que los sabios mueren juntamente: el insensato y el ignorante perecen, y dejan a otros sus riquezas.
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
11 En su íntimo piensan que sus casas son eternas: sus habitaciones para generación y generación: llamaron sus tierras de sus nombres.
Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
12 Mas el hombre no permanecerá en honra: es semejante a las bestias que mueren.
та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
13 Este es su camino, su locura: y sus descendientes corren por el dicho de ellos. (Selah)
Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
14 Como ovejas son puestos en la sepultura, la muerte los pastorea; y los rectos se enseñorearon de ellos por la mañana: y su apariencia se envejece en la sepultura de su morada. (Sheol h7585)
Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
15 Ciertamente Dios redimirá mi vida del poder de la sepultura, cuando me tomará. (Selah) (Sheol h7585)
Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol h7585)
16 No temas cuando se enriquece alguno: cuando aumenta la gloria de su casa.
Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
17 Porque en su muerte no tomará nada: ni su gloria descenderá en pos de él.
бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
18 Porque mientras viviere, será su vida bendita: y tú serás loado cuando fueres bueno.
Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
19 El entrará a la generación de sus padres: para siempre no verán luz.
вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
20 El hombre en honra que no entiende, semejante es a las bestias que mueren.
Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
