Salmos 38
1 Jehová, no me reprendas con tu furor, ni me castigues con tu ira.
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 Porque tus saetas descendieron en mí; y sobre mí ha descendido tu mano.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 No hay sanidad en mi carne a causa de tu ira: no hay paz en mis huesos a causa de mi pecado.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 Porque mis iniquidades han pasado sobre mi cabeza: como carga pesada, se han agravado sobre mí.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 Pudriéronse, y corrompiéronse mis llagas a causa de mi locura.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 Estoy encorvado, estoy humillado en gran manera: todo el día ando enlutado.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 Porque mis caderas están llenas de ardor: y no hay sanidad en mi carne.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 Estoy debilitado y molido en gran manera: rugiendo estoy a causa del alboroto de mi corazón.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 Señor, delante de ti están todos mis deseos: y mi suspiro no te es oculto.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 Mi corazón está rodeado, me ha dejado mi vigor; y la luz de mis ojos, aun ellos no están conmigo.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 Mis amigos, y mis compañeros, se quitaron de delante de mi plaga: y mis cercanos se pusieron lejos.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 Y los que buscaban a mi alma armaron lazos: y los que buscaban mi mal, hablaban iniquidades: y todo el día meditaban fraudes.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 Y yo, como sordo, no oía: y como un mudo, que no abre su boca.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 Y fui como un hombre que no oye: y que no hay en su boca reprensiones.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 Porque a ti Jehová esperaba: tú responderás Jehová Dios mío.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 Porque decía: Que no se alegren de mí: cuando mi pie resbalaba se engrandecían sobre mí.
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 Porque yo aparejado estoy a cojear: y mi dolor está delante de mí continuamente.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 Por tanto denunciaré mi maldad: congojarme he por mi pecado.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 Porque mis enemigos son vivos y fuertes: y hánse aumentado los que me aborrecen sin causa:
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 Y pagando mal por bien me son contrarios, por seguir yo lo bueno.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 No me desampares, o! Jehová; Dios mío, no te alejes de mí.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Apresúrate a ayudarme, Señor, que eres mi salud.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
