Salmos 19
1 Los cielos cuentan la gloria de Dios; y el extendimiento denuncia la obra de sus manos.
Для дириґента хору. Псало́м Давидів. Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозві́д.
2 El un día pronuncia palabra al otro día, y la una noche a la otra noche declara sabiduría.
Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку, —
3 No hay dicho, ni palabras, ni es oída su voz.
без мови й без слів, не чутни́й їхній голос,
4 En toda la tierra salió su línea, y al cabo del mundo sus palabras: para el sol puso tabernáculo en ellos.
та по ці́лій землі пішов ві́дголос їхній, і до кра́ю вселе́нної їхні слова́! Для сонця наме́та поставив у них, —
5 Y él como un novio que sale de su tálamo, alégrase, como un gigante, para correr el camino.
а воно, немов той молоди́й, що вихо́дить із-під балдахи́ну свого, — воно ті́шиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
6 Del un cabo de los cielos es su salida, y rodea por sus cabos; y no hay quien se esconda de su calor.
Вихід його́ з краю неба, а о́біг його — аж на кі́нці його, і від спеки його ніщо не захова́ється.
7 La ley de Jehová perfecta, que vuelve el alma, el testimonio de Jehová fiel, que hace sabio al pequeño.
Господній Зако́н досконалий, — він змі́цнює душу. Свідчення Господа певне, — воно недосві́дченого умудряє.
8 Los mandamientos de Jehová rectos, que alegran el corazón: el precepto de Jehová puro, que alumbra los ojos.
Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселя́ють. Заповідь Господа чиста, — вона очі просвітлює.
9 El temor de Jehová limpio que permanece para siempre, los derechos de Jehová, verdad, todos justos.
Страх Господа чистий, — він навіки стоїть. При́суди Господа — правда, вони справедливі всі ра́зом,
10 Deseables más que el oro, y más que mucho oro afinado: y dulces más que miel, y que licor de panales.
дорожчі вони понад золото і понад бе́зліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільнико́вий, —
11 Tu siervo también es amonestado con ellos: en guardarlos, gran salario.
і раб Твій у них бережки́й, а в дотри́манні їх — нагорода велика.
12 Los errores, ¿quién los entenderá? de los encubiertos líbrame.
А по́милки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
13 Asimismo de las soberbias detén a tu siervo, que no se enseñoreen de mí: entonces seré perfecto, y seré limpio de gran rebelión.
і від сваві́льців Свого раба захова́й, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очи́щений.
14 Sean voluntarios los dichos de mi boca; y el pensamiento de mi corazón delante de ti, o! Jehová, roca mía, y mi redentor.
Нехай бу́дуть із волі Твоє́ї слова́ моїх уст, а думки́ мого серця — перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
